Ми всі любимо історію. Принаймні, всі люблять розмовляти на історичні теми))) І періодично(!) лише дехто(!) відриває свої очі від комп'ютера або від телевізора та йде у книжковий магазин, аби ще й щось почитати на ту чи іншу тему. Це все дуже добре, однак і не всі книжки по історії є достовірними (якщо що, то я зараз не про ту пропаганду, де укри вирили собі Чорне море і т. д.). Навіть праці українських науковців можуть бути сфабрикованими. І я хочу розповісти вам про декілька лайфхаків, яких мене навчили на історичному факультеті: по-перше наукові видання зазвичай не мають якоїсь яскравої обкладинки (у випадку "На бій за волю" все сходиться, але, я думаю, що ця догма трішки застаріла); по-друге шрифт тексту не надто великий (тут також все сходиться, але за це також можна посперечатися) просто згадайте свої підручники товсті похмурі книжки із дрібним шрифтом всередині; по-третє зверніть увагу на титульну сторінку і, якщо там чорним по білому написано "Публіцистичне видання", оминайте його десятою дорогою, бо під таким "грифом" автор може впарити вам все, що завгодно; по-четверте там мають бути рецензії інших науковців(!) тоді і тільки тоді це вже наукове видання і можете сміливо цим користуватися (ця книжка пройшла цю перевірку). Просто щоб ви розуміли у науці публіцистичне видання займає найнижчий щабель, далі йде науково-публіцистичне і лише потім наукове. До речі, шкода, що інтернет-магазини пропускають це повз своєї уваги.