Таке відчуття, що книгу ніхто не вичитував. Я маю на увазі і коректора, і редактора. Зміст речень, сюжет історій та малюнки на сторінках живуть кожен своїм життям. Це просто жахіття якесь. Нелогічно побудовані речення, помилки граматичні та лексичні. А про зміст власне історій і згадувати лячно - починають місцями за здравіє, а закінчують, уж вибачте, за упокой. Доводиться вигадувати сюжет, закінчення або місцями й повний зміст самостійно. Із позитивного - у дитини кожен раз нова казочка виходить. Власне, з позитивного то все.