історія про Моба абсолютно легендарна. якщо ви читали раніше цю манґу, чи якусь іншу манґу Вана (наприклад ванпанчмена), чи дивилися аніме, ви точно це знаєте. по суті це повсякденна манґа про непопулярного школяра, який просто хоче жити життя, не має якихось там інтересів, має дівчинку, яка йому подобається, класика. але у нього є реальні екстрасенсорні здібності. і то офігенно потужні. у нього немає амбіцій, а надто після того, як його люба Цубомі обрала спортивного хлопця, а не Моба, який може левітувати цуценят і гнути ложки силою думки. ось так Моб намагається соціально-незграбно просуватися життям поки на нього звалюється шкільний клуб, бажання зробити щось вагоме, а також підробіток у найошахрая Рейґена (який теж лише молодий дорослий і просто намагається якось пєтлять в цьому світі, але про це згодом), який прикидається екстрасенсом, а на ділі мутить бізнес на масажі, фоторедактурі, гаданнях і реальних силах Моба. цікаво те, як ми постійно спостерігаємо відсотки шкали до вибуху Моба. всі ми знаємо, як воно потихеньку накопичується все, крапає після кожної невдачі чи незручності, а потім бачок потік. тільки зважаючи на силу Моба, вибухне нормально. це комедія й трошки наївна історія про дорослішання, але на фоні цього емоційні моменти в наступних томах просто рватимуть серце на шматки, перевірено