Доволі важка етично історія, з багатьма речами, які зображені тут складно погодитись, бо це неправильно. Але історія піднімає серйозні теми, і якщо розгледіти мораль, то можна навіть її полюбити. Місто нелегке, і наш герой явно це розуміє з часом. Головним питанням історії залишається: "Чи зможе наш герой підкорити місто, чи все таки місто підкорити його?" І найцікавіше що остаточної і правильної відповіді не існує. Єдине що, в цьому виданні дуже погана якість паперу, що впливало на досвід читання, тому зважайте на це при купівлі.

"Місто" Валер'яна Підмогильного – це вічна класика української літератури, яка справді заслуговує на свій статус. Книга дуже сподобалася, і це не дивно, адже Підмогильний створив справжній шедевр. Роман написаний гарно, з особливою майстерністю. Мова автора – багата, образна, психологічно точна. Підмогильний вміє передати внутрішній світ героя так, що читач буквально занурюється в його переживання, сумніви, пошуки. Це не просто історія про життя в Києві 1920-х років – це глибоке психологічне дослідження людини на роздоріжжі. Степан Радченко, головний герой, – типовий представник свого покоління, що опинився між двома епохами, між старим і новим світом. Його внутрішня боротьба, його ставлення до жінок, до суспільства, до самого себе – все це Підмогильний розкриває з неймовірною точністю та чесністю. Атмосфера Києва 1920-х років створена так майстерно, що місто стає повноцінним персонажем роману. Ти відчуваєш цей час, бачиш ці вулиці, розумієш ту епоху змін і контрастів. "Місто" – це книга, яка залишається актуальною. Теми, які порушує Підмогильний, питання, які він ставить, не втрачають своєї важливості. Це справжня класика, яку варто читати і перечитувати.

Варто почитати. По-перше, наше Розстріляне Відродження. Як шкода, що знищили Підмогильного. Це наша трагедія. По-друге, твір. Дуже суперечливі почуття до героя. Але "Місто" залишає слід.