Це не перша книга, яку читаю про будні українських військових. Вона стала особливою тими прекрасними описами навколишніх обставин, щедро приправлені цікавими епітетами. Валерій Пузік мистецьким поглядом робить влучну спробу в цій книзі описати темні будні війни, які так затягують своєю невизначеною безкінечністю. Тим не менш тут є місце не тільки трагічним випадкам, яких на війні безліч, а і щемливим зустрічам з прекрасними людьми, приємними розмовами, чорним жартам та намаганням знайти відповіді на екзистенційні питання. Щиро дякую автору за захист. А також за кропітку працю з написання цієї книги в нелегких умовах. Це дає нам (цивільним) можливість поглянути на військові будні очима воїна з мистецьким поглядом.