Химерна проза Вінграновського заслуговує найгучніших оплесків і найвищих читацьких оцінок. Все завдяки дивному, неповторному і ні на що не схожому стилю автора. Йому вдалося привідкрити таємницю над одним із найзагадковіших українських героїв - Северином Наливайком. Микола Вінграновський зобразив його більш реальним і зрозумілим читачеві. Наливайко Вінграновського підвладний сумнівам і коханню, йому відомі людські слабкості, наприклад честолюбство. В той же час, головний герой намагається не відступати від мети і керується поняттям найвищого блага. Книга наповнена містичними явищами і знаками, діалогами тварин та іншою чудасією, яка геть не заважає, а робить твір неймовірно цікавим і динамічним. Добре відчувається відома здатність автора «матеріалізувати час», робити його відчутним на дотик. Зовсім непомітно, козацький степ перетворюється на скіфський, так ніби між ними немає прірви тисячоліть. Розмивається грань і між культурами сходу і заходу. Темношкірі танцівниці в козацькому степу – так, ніби з’явилися з казок Шехеризади, додають умовності поділу часу і простору. Все це робить прозу Вінграновського дивовижною. Попри трагічність цієї історії вона ще й надзвичайно дотепна. Окрім естетичного задоволення від читання я почерпнула для себе багато нового в історичному плані. Я відкрила для себе нового, чудового автора і вдячна видавництву Богдан за якісну і цікаву книжку. Маю в планах ознайомитися з усім творчим доробком Миколи Вінграновського.