На цю книжку, як зі мною найчастіше і трапляється, натрапила геть випадково і, ознайомившись із змістом та першими сторінками, не вагаючись, придбала! Дуже і дуже нею задоволена: захоплююча інформація та цікавий виклад, запропоновані Олександром Балабком, подарували отакенне читацьке задоволення, проливши світло на постать такого суперечливого та магнетично-притягаючого письменника, як Микола Васильович Гоголь. Від себе, до теми, хочу особливо порекомендувати ще один класний нон-фікшин -- це ,,Таємний агент Микола Гоголь. Або про що розповідає ,,Тарас Бульба" Петра Кралюка. Обидва видання засмакують усім гоголеманам й не тільки! Отож, Микола Гоголь -- геніальний російський літератор чи, все ж таки, наш, український? Як відомо, він був нащадком давнього козацько-старшинського та священицького родів, народився на Полтавщині та товаришував з представниками української еліти. Саме його твори про козаків наділені особливою барвистістю, поетичністю та фолькльорністю, хоч і доволі контраверсійно-процарського характеру. Що й казати, завдяки впливу доробку Гоголя російська література і мова збагатилися українізмами, а ,,Тарас Бульба" й досі залишається у їхній шкільній програмі. ,,Опасно шутить писателю со словом", -- казав Микола Гоголь. Однак його життя та творчість можна порівняти із зашифрованою грою, в якій правила встановлював сам літературний геній. Як не крути, а він був таки ,,двоєдушним", не знаючи до кінця, яка в нього душа -- ,,хохлацька" чи російська. У своїх творах письменник провадив тонку гру з читачем, подававши певні ідеї і відразу створюючи контексти, що ці ідеї руйнували. Можливо, саме і звідси ота популярність та невмирущість інтересу до біографії та доробку Гоголя, як вважаєте?