Прочитавши цю казку, я згадала, що колись дивилася схожий мультфільм і дивувалася із незвичного сюжету. Казка здалася такою ж непересічною та захопливою. Сюжет дуже дивує. До маленьких невеличких лісових мешканців – чеберяйчиків Гоплі та Піплі – одного дня прилетів метелик-одноденка, який щойно народився і прагнув пізнати життя. Равлик, що якраз приповз до чеберяйчиків у гості, якось зміг відповісти на запитання метелика про все на світі, і той полетів далі. Але ввечері метелик повернувся, безмежно засмучений тим, що він метелик-одноденка, а отже – незабаром помре. І метелик попросив чеберяйчиків улаштувати йому похорон. Гопля і Піпля кинулися виконувати останню волю нещасного метелика. Але коли майже все було готово, равлик, який знову несподівано опинився поблизу домівки чеберяйчиків, уніс сум’ятицю в їхні плани. Кумедно-повчальна історія. Учить не робити поспішних висновків. І гумор з вуст головних персонажів чудовий. Так, водяник у кінці історії говорить: «Ну і свиня цей Метелик…». І краще не скажеш про нього. Добре посміялися з донькою під час вечірнього читання.