Книга вміщує в собі багато розділів, досить цікава, пізнавальна, але місцями також і банальна. Якихось надзвичайних порад, що конкретно потрібно робити в деяких ситуаціях данна книга не має. Цікаво дізнатись, приблизні стандарти розвитку дитини і порівняти. Тут подібних критеріїв розвитку чимало і справді цікаво зробити висновки і зрозуміти над чим більше треба працювати та що є в нормі в данній віковій категорії. Багато наведено прикладів, як з дитиною можна весело проводити час, що цікавого та нового можна вигадати, коли сам інколи не знаєш, чим ще новеньким зацікавити дитину і що можна їй дозволяти брати з домашніх предметів у цьому віці. Особисто я скептично ставилась, що дитина хоче взяти з кухні черпак або товкачку для картоплі, але ця книга мене переконала, що не варто забороняти малечі знайомитись з такими речами, головне в цей момент контролювати ситуацію, забезпечити дитині безпеку, бути поряд і все гаразд. Досить мало сказано щодо періоду кризи 2-х років. Як на мене ця тема не розкрита в цій книзі. А загалом молодим мамам, особливо хто мамою стає вперше, досить корисно прочитати дитячу літературу.

В мене вже стало доброю традицією читати книжки серії «Мені … роки» перед днем народження доньки. І вкотре запевняюсь, що кожен із посібників цієї серії неймовірно наповнений іграми та вправами для психологічного та фізичного розвитку дитини. Деякі ігри передбачають підготовки заздалегідь, а деякі настільки прості у реалізації, що можуть бути виконані у автобусі/на прогулянці. Я збагатилась класними ідеями, які вже почала втілювати у життя разом із моєю дворічкою. Всі чули про кризу трьох років. І не дивно що ця тема анонсована у книжці про дворічок, адже 3 роки - це умовна назва. Емоційний стрибок може початись і раніше. Про цю тему в книжці розкрито зовсім трішки, і головна порада для батьків: «Тримайтесь, це не на завжди». Книжку раджу читати з маркерами та стікерами - бо ж хочеться виділяти кожен цікавий момент! До речі, цікава закономірність: кожна наступна вікова книжка має все більше сторінок)

Ось у вашій сім’ї з’явився малюк, спочатку ви вчитеся змінювати підгузки, годувати його і намагатися зрозуміти чому він плаче цього разу. Коли дитині виповнюється рік, до вже набутих знань вам потрібно додати вміння миттєво підбігти до малого і вихопити з рук чергову «неїстівну» річ, яку він намагається запхати у рота. І ось нарешті – вашому коханому чаду «стукнуло» два роки, воно вимовляє 100 слів за хвилину, або взагалі не говорить, щось від вас вимагає і з’являються перші наполегливі «Я сам!». Якщо дворічка заганяє вас своїми вчинками у глухий кут й інколи ви взагалі не знаєте, що з ним робити, схоже, що на допомогу може знадобитися досить змістовна і корисна книга Ярослава Драба «Мені 2 роки». Спочатку автор розповідає про особливості третього року життя маляти. За нормальних умов для розвитку дитина починає швидко вдосконалювати свою вимову, вміє будувати складні речення, стає більш самостійною в побуті і самообслуговуванні. Дитина починає прагнути розширити своє коло спілкування з людьми різного віку. Далі психолог пропонує оцінити рівень психологічного розвитку дитини. Для цього подає тест, за яким потрібно перевірити вміння вашої дитини, вони повинні відповідати її віку. Наприклад, дитина повинна правильно назвати предмети, які ви поставите перед нею. Або малюк повинен вміти переступати через перепони чи повторити за вами на аркуші паперу вертикальну і горизонтальну лінії, коло, хрест, квадрат. Окрім того, малюк повинен навчитися їздити на триколісному велосипеді ближче до трирічного віку. Загалом у книзі приділяється увага всім видам розвитку: сенсорному, розвитку мовлення, вмінню спілкуватися, розвитку пам’яті, моторики, мислення і уваги. Для кожного з цих видів автор пропонує виконувати спеціальні вправи і грати в тематичні ігри. Також є трішки корисної інформації про кризу трьох років і підготовку до походу в дитячий садок. Наприкінці є список книг, які варто почитати дітям цього віку, а в додатку ви знайдете показники розвитку дитини третього року життя. На мою думку, книгу варто використовувати, як практичне керівництво, тобто не просто читати, а й виконувати з дитиною вправи, які на вашу думку потрібні саме їй, і грати в ігри, які сподобалися. Тоді користь від отриманої інформації буде стовідсотково. Ну і звичайно розуміти вікові потреби дитини і не вимагати від неї більше, ніж може на даний момент її нервова система.