Мені особисто не сподобалось довгий опис служби в армії, пів книги про це, хто шукає прям інтриг, інтриг то їх там краплини в морі, в загальному багато поваги до матері, бабусі і служби військовим, він відважний воїн, любитель вільного і незалежного життя.

Щойно дочитав автобіографічну книгу Принца Гаррі Віндзорського. Скажу одразу чого невистачило для мене в книзі. Було б добре добавити до книги більше «королівського побуту» та опису ретаулів і вікових традицій королівської сімʼї. Тепер, що вразило (а це мабудь один головний факт), того до Принца Гаррі ніхто з королівських осіб нічого подібного ніколи не робив. З перегляду першого сезону серіалу «Корона» та ознайомлення з цими мемуарами, скажу так. Ця книга для членів королівської сімʼї є атомним вибухом у їх мізках, і ,мабудь, до-віку непрощенням Гарольда за те, що він оприлюднив на увесь світ, кинувши ТІНЬ на короля Карла ІІІ та на першого спадкоємця престолу Принца Вільяма. Вцілому, для поціновувачів вікових королівських тем - раджу до прочитання. Принц Гаррі є БУНТАРЕМ, який не змирився зі своєю плачевною участю «Запасного» з трагічним, безславним кінцем, як це трапилось, скажімо, з його двоюрідною бабусею - Маргарит (яка теж була до кінця свого життя «Запасною»). Гаррі отримав шанс прожити вільно, а не будучи заточеним до золотої клітки все своє єдине життя. А ця книга, як мені здається, є помстою його родичам за те, що вони стали заручниками вікових фобій королів, кинувши його на розправу брехливим ЗМІ.