Обдарований актор Гендрік Гефґен нудиться в провінційному театрі, який дуже скоро стає замалим для його амбіцій. Керований бажанням визнання і слави, він бере шлюб із донькою таємного радника Барбарою Брукнер, сподіваючись, що це посприяє його сходженню на театральний олімп. Однак публічна позиція революціонера і таємні стосунки із темношкірою танцівницею компрометують його і кидають тінь на його прихильність режимові. Та завдяки приязні інженю прем’єр-міністра Гендрік потрапляє до столиці й очолює державний театр, з тріумфом виконуючи роль Ґетевого Мефістофеля, щоправда, і сам втрапляє у власні тенета. Якою ж буде плата за честолюбство і зраду дружби? Що криється за владністю і підступами безчесного тріумфу і в яке пекло совісті має зануритися Гефґен, запізнавши слави?

Роман «Мефісто» (1936) є почасти автобіографічною історією, яку Клаус Манн створює в екзилі в Амстердамі, куди подався 1933 р., щойно до влади в Німеччині прийшли нацисти.
Роман «Мефісто» написано 1936 р., коли К. Манн разом із сестрою Ерікою уже подався в екзил до Нідерландів, а по тому до США (куди згодом переїздить і батько), а в Німеччині до влади вже прийшли соціал-демократи на чолі з А. Гітлером, що передвіщало війну. Прототипом головного героя став німецький актор і режисер Густаф Грюндгенс, чоловік Еріки, який відмовився емігрувати з родиною Маннів.