Я без перебільшення обожнюю цього автора. І його романи Невидимець, і Війна світів принесли мені величезне задоволення. І от тепер нарешті мої руки дійшли до найвідомішого роману Герберта Велса - Машина часу. Я не розчарована. Автор мене захопив і не полишав до найостаннішої сторінки. І ще, мабуть, довго після прочитання я буду обдумувати прочитане: а що, якщо автор правий? Що, якщо весь наш швидкий технологічний прогрес веде до винищення людської раси? За сюжетом роману ми бачимо майбутнє, а саме 8701 рік. Людство розділилось на дві раси. Жодну з цих рас назвати людьми вже неможливо. Одна раса, умовно назвемо її "вищою", живе на сонці, вони є нащадками колишніх заможних та аристократичних людей. Інша раса, яку автор називає морлоками, - це нащадки робочого класу, вони живуть під землею і налаштовані досить агресивно. На відміну від миролюбних елоїв. Якщо елої ще віддалено нагадують людей, то морлоки вже більше нагадують тварин, ніж розумних людей. Як я вже казала, роман мені сподобався. Єдиний мінус - надто вже коротенька ця книга. Мені хотілося б більше деталей, більше пояснень як так сталось і чому. Але все це автор лишає читачеві. Ми самі можемо уявити, які ж події могли привести до такого фіналу.

"Машина Часу" - перший роман Герберта Веллса та моя сама улюблена його книга. Перероблений із повісті "Аргонавти часу", знайомить нас з двома расами, у які перетворилися люди із майбутнього - миролюбивими елоями, представниками колишньої буржуазії та агресивними морлоками, нащадками робочого класу. Позбавлені значної частини інтелекту у результаті деградації, вони керуються більше інстинктами, як тварини. Хоча, деякі старі звички ще залишилися. Розповідь ведеться від першої особи, Мандрівника у Часі, який проведе 8 днів у майбутньому, а саме у 802 701 році. За ці дні герою доведеться пережити багато подій та неочікуваних відкриттів. За що я люблю стару фантастику, так це за те, що вона не просякнута сучасними кліше і від неї можна чекати чого завгодно. Опис майбутнього, особливо після повторного переміщення у часі, вражає і викликає захоплено-лякаючі почуття. Герберт Веллс, завжди вмів вдало поставити крапку у книзі і "Машина Часу" не виключення - фінал мені сподобався. Якщо ви ще не читали цей роман, то обов'язково виправте цей недолік - це шедевр!