Дивно... і в той й же час буденно очевидно... розуміти, як суттєво час та місце нашого знаходження впливають на сприйняття того чи іншого літературного твору... Цікаво освідомлювати і те, як сильно на це впливає наш життєвий досвід... глибина почутого... побаченого... та пережитого особисто. *** Як і, напевно, багато із вас, вперше я прочитав "Марусю Чурай" в рамках шкільної програми. Тоді, в років 15, вона здалася мені цілковито "звичайною". Книгою, що особливо нічим не відрізнялась від інших творів українських письменників. Та сама драма... страждання... війна... та розруха. Сьогодні вранці я відкрив цю книгу (придбану кілька тижнів тому із-за фантастичної палітурки та неймовірно стильних ілюстрацій) з досить скромними очікуваннями... І не зміг відірватись від неї, аж поки не закінчив читати кілька годин тому. *** Long story short, або короткі висновки: 1. Якщо це не шедевр, то стовідсоткова класика... Книжка поза часом... Коли епохи, як і декорації, змінюють одна одну... але люди... їх проблеми... емоції та переживання залишаються незмінними. 2. Ця книга неймовірно доречна саме зараз... Не тільки тому, що описує важкі воєнні часи нашої історії... А в першу чергу тому, що Ліна Костенко змогла передати ДНК нашого народу... всю суть України та українців у словах. 3. Читати "Марусю Чурай" та подібні твори до того, як вам виповнилось хоча б 30... - означає витрачати свій час та зусилля автора дарма (черговий палкий привіт бовдурам, що розробляють шкільні програми). Тож, не поспішайте, якщо що. *** Дуже рекомендую. Не пошкодуйте часу та прочитайте. Запевняю, що зараз, коли у наш дім прийшла війна, ворог прагне знищити все українське, а ми з новою силою відчули себе, як націю, цей твір розкриється для вас на повну.

Відомий історичний роман у віршах, в якому особисті долі героїв тісно переплітаються з долею України. У творі дві сюжетні лінії. Перша присвячена життю дівчини з легенди Марусі Чурай, друга - показу історичних подій, які відбувалися на території України за часів Богдана Хмельницького. Молоду дівчину судять за вбивство людини - вона отруїла свого коханого. У суді, як завжди, точаться баталії, але все ускладнюється ще й тим, що це не звичайна дівчина, а відома на всю Полтаву та за її межами Маруся Чурай, яка своїми піснями не один раз піднімала бойовий дух козацького полку. І хоч на захист дівчини один із козаків наводить фразу, що Гриць зрадив її і це прирівнюється до зради Батьківщини, закон засуджує поетку до страти. І вже в своїй камері Маруся пригадує всі події, які призвели до вбивства, ніби прийшла до свого читача на сповідь. А далі буде підготовка до страти, несподіване помилування, проща до Києва... Друга сюжетна лінія має не менш цікаві події: козацький полк готується до походу та вирушає до Білої Церкви, спустошення Києва радзивілівськими військами, облога Полтави поляками... Змальовуючи ці події, Ліна Костенко порушує багато проблем: вірності і зради (і людині, і державі), патріотизму і пристосуванства, батьків і дітей, служіння народові тощо. Але для мене це твір перш за все про любов, чисту, всеохоплюючу, жертовну: "Її любов сягала неба, а Гриць ходив ногами по землі".

Обожнюю Ліну Костенко, геніальну поетесу і провидицю долі України і українського народу. Кожен вірш, кожен твір як безцінна коштовність, поповнили і збагатили українську літературу. А як відомо, для коштовного каменя потрібна така ж дорога оправа. Бузсумнівно, видання від видавництва "А-ба-ба-га-ла-ма-га" просто розкішне: тверда обкладинка, обтягнена якісною тканиною, тиснення, до якого так і хочеться доторкнутися, золоті літери для імені автора і назви. Дуже зручний формат книги. Навіть не відкриваючи цієї книги відчувається дбайливе ставлення до оформлення, продуманість у всіх деталях. А всередині на нас чекають два основні і найдорожчі подарунки: перший - це ілюстрації від талановитого художника Владислава Єрка. А другий - роман у віршах про долю Марусі на тлі історичних подій в Україні. Сюжет всім відомий, думаю, описувати його не варто. Бо перше знайомство читачів з "Марусею Чурай" відбувається ще під час навчання у школі. Але з роками твір відкривається кожен раз все глибше і глибше, дозволяє осягнути більше прихованого але незмінно актуального змісту. Вишукане видання, дуже ефектне, від форми до змісту відчувається неперевершеність і, не побоюся цього слова, бездоганність у всьому. Величезна подяка видавництву за можливість тішитися не лише безсмертним твором, але й насолоджуватися естетикою видання.