Те, що для дорослих є непомітним чи справою буденності, для дитини може бути надважливим, або ж, і цілою пригодою. Ця книжка, як на мене, саме про це! Автор ніби допомагає побачити світ очима ще ненародженої дитинки, а потім немовляти - Марусі. Дуже добра, щира атмосфера розповідей про думки та світосприйняття дівчинки точно змусить читача не раз посміхнутись! Приємний тактильно матеріал книжечки та милі ілюстрації - найкращі враження від читання. Рекомендую мамам в очікуванні і діткам!) Так як сайт вимагає мінімум 500 слів для рецензії:)) то я додам, що була б рада почитати продовження марусиних важливих справ!

Якщо ви молода сім'я, яка чекає першу дитину, вам просто необхідно купити цю книжку і прочитати її не лише самим собі, а й дитині, яка ще живе у мами в животі. І навіть не подумайте, що дитина там ще нічого не відчуває. Насправді ще не народжена дитина вже є особистістю, вона вже реагує на світ, на настрій мами і тата, на різноманітні подразники. І дуже-дуже по-своєму і цікаво реагує. Ця книжка саме про це. Про те, як маленька дівчинка Маруся, ще живучи у мами в животику, вже відкриває світ за допомогою тих відчуттів, якими може його осягати. Вона чує звуки, голос мами й тата, чує різні слова про те, чим мама й тато зайняті. Навіть такі слова, як бензин, комуналка, збір коштів і нова пошта, значення яких дитина не може знати, але через настрій мами, через ті емоції, які викликають у мами ці та інші слова, дитина вже виробляє своє ставлення до них. Розумію, що це художній твір і тут трохи нафантазовано, але за великим рахунком це правда. І в книжці це дуже переконливо, дуже емоційно, дуже довірливо описано. Ми читали з молодшою дочкою, якій 5, і вона навіть намагалася пригадати свої відчуття, коли ще жила у мене в животі. Зрозуміло, що фантазувала, бо людина навряд чи таке змогла б пам'ятати. Але факт те, що не лише молодшу, а старшу дочку це дуже зацікавило. Так що це тепер наша улюблена книжка. І ще тут дуже гарні малюнки, такі теплі, в приглушених тонах, але дуже атмосферні. Більше б таких книжок!