Это, наверное, самая детальная биография, которую я когда-либо видела. Жизнь непревзойденной Марлен Дитрих тут подается со стороны ее дочери Марии: какой она видела свою маму, ее переживания и отношения к людям, свидетелем каких разговоров и встреч она стала, какие города и страны посетила вместе с мамой, на каких съемочных площадках побывала. Все увлекательно и подробно. Приводятся письма Марлен близким людям, ее размышления и разговоры с другими актерами, режиссерами, писателями и обычными людьми. Мален Дитрих предстает перед читателями женщиной не пафосной, но зависимой от признания публики, собственной красоты и работы. В каждой книге комплекта есть вложение с черно-белыми фотографиями, и могу сказать, что актриса не слишком менялась с годами, и даже в преклонном возрасте выглядела очень достойно и привлекательно. Меня особенно поразили отношения Марлен со своей дочерью: с одной стороны, они были близки, и Марлен посвящала ее во все свои замыслы и идеи; но с другой стороны, она не была идеальной матерью и особенно бабушкой, "играя" эти роли, как и множество других.

Ми - те покоління, яке ще чуло і знає про Марлен Дітріх як про зірку минулого. Але вона не є зіркою сучасності, а отже, ця книга цікава не лише розкриттям особистого зіркового шляху Марлен, але й висвітленням історичних умов життя протягом ХХ ст., які мали вплив і на саму зірку кінематографа. Книга написана донькою актриси, а отже, це найбільш достовірний варіант її біографії. Донька публікує свої спогади дитинства й дорослих років, розмови й листи Марлен Дітріх та її близьких, історію родини й сімейних стосунків, взаємини і ставлення актриси до своїх колег, зйомок і, загалом, подій у світі, любовні стосунки актриси та її взаємини із донькою. Як на мене, Марлен Дітріх постає егоїстичною і пихатою особистістю, яка не звикла дослухатися до думки інших і схильна звинувачувати у своїх проблемах оточуючих, але ніяк не себе. А ще вона була дуже нерозбірливою у стосунках із чоловіками, причому, звинувачуючи в цьому інших актрис. Водночас, її ставлення до близьких (доньки, сім'ї, близьких друзів), на мій погляд, було зворушливим, вони завжди могли розраховувати на її підтримку, навіть якщо Марлен не схвалювала їхні дії. Незважаючи на значний обсяг, видання цікаве, детальне, емоційне. Разом із життєвим шляхом зірки (а він охоплює майже все ХХ ст.) простежується політичний, соціальний і культурний розвиток Європи та США протягом цього часу.

Скажу одразу, що не є фанаткою Дітріх, фільмів з нею не бачила, пісень не чула. Знаю, що була така акторка. І чула про спогади Ріви, як про одну з найкращих біографій. У двох книгах ну дуже багато інформації. Знайомство її батьків, одруження, народження доньок (у Марлен була старша сестра), дитинство, юність, одруження, народження власної дочки, гра в театрі, зйомки в "Блакитному ангелі" (перший звуковий фільм, який приніс їй популярність і став класикою), життя і зйомки в Голлівуді, потім в Парижі, Відень, знову Голлівуд, Париж, міжвоєнний період, друга світова, виступи для солдатів в різних країнах, післявоєнний час, праця в кабаре, виступи на різних сценах, і нарешті останні роки - дуже сумні, коли вона прикута до ліжка, багато вживає алкоголю і знеболюваних. Мені найбільш цікавим був період Голлівудський - початок і феєричні роки (30-40-і). Отож, Марлен Дітріх, якою я її побачила зі слів Марії Ріви. Надзвичайно працелюбна (ніколи не втомлювалась, не знала спокою), дещо зверхня («аристократка за народженням» мирилась з «кіношниками» тоді, коли це було необхідно або коли закохувалась у когось із них), досконала... ні, не так, людина, яка мала, на її думку, багато недоліків, була некрасива, та вміла приховати і подати все як досконале і довершене. У неї ніколи не було проблем зі шлунком, навіть її одяг ніколи не зминався. Знала досконало три мови - німецьку, французьку, англійську. Сама підбирала одяг, в тому числі і для фільмів. Непогано співала. Не жила в реальному світі. І ще кілька штрихів до її образу. Усе, чого Марлен Дітріх жадала та потребувала, була Романтика з величезної, найбільшої, яку тільки можна собі уявити, літери... Коли Дітріх щось каже замість вас, єдине розумне - зробити вигляд, що ви справді так вважаєте. Вона щиро вірила, що її думка є остаточною істиною, яку просто неможливо взяти під сумнів. Дітріх є «спільним надбанням», тобто належить до знаменитих осіб, які не можуть дозволити собі насолоджуватись життям так, як це роблять звичайні люди. Можу ще багато писати, але раджу взяти і насолодитись читанням!