Заслуженій фаворитці «Коронації слова» Галині Вдовиченка вдалося написати по-справжньому захоплюючий роман та вибороти першість 2015 року поміж мастистих метрів пера – лауреатів конкурсу попередніх років. Ця книга ладна полонити свого читача вже з першої сторінки. Твір читається легко. Багато карколомних сюжетних перипетій постійно тримають у напрузі. Яскраво змальоване на сторінках роману кохання, що спалахнуло в душах людей, котрі волею обставин опинилися по різні боки барикад, покликане дарувати надію на те, що можливо таки з часом вдасться порозумітися і нинішнім запеклим супротивникам, що таки може спасти з очей пелена навіяна ворожою пропагандою. Авторка також намагається докопирсатися до суті того, чому ті люди дали себе одурити, історією однієї родини з селища неподалік Маріуполя ілюструє передумови. Варта окремої уваги приголомшлива символіка твору. Галина Вдовиченко вклала в уста своєї героїні неймовірно теплі порівняння, що стосуються карти нашої держави. Це також – книга про героїзм та самопожертву. В душі здіймається хвиля гніву, коли ті симпатичні, відважні солдатики: і кожен по-своєму такий різний та рідний водночас, віддають свої безцінні життя за рідну землю.