У сучасному світі, де будь-яка візія, філософія, світоглядна позиція чи ідея найкраще подаються загалу через персоналії, ця книга буде неактуальною. Гучна назва, багатообіцяюча анотація не відповідають наповненню розділів книги, які є досить загальними і розмитими, переповненими нічим і ніким не підтвердженими гіпотезами та здогадками. У книзі є відверто шкідлива інформація, як от порівняння такого медичного захворювання як депресія із духовними лінощами, а такі симптоми цього захворювання, як сум чи апатія - з демонами та бісами. Ще однією характерною рисою автора є підсумування розділів декількома рядками у стилі: "Марія Магдалина була визначною постаттю", після того як цілі розділи дискредитували її персоналію. Більшість розділів детально описує життя та творчість різноманітних богословів, священиків, художників різних періодів, які так чи інакше згадували Марію, але самої Марії у цих текстах мало. А ще дуже відчувається зумисне уникання у книзі важливих для сучасності тем, таких як фемінізм чи гендерна рівність. Автор і сам зізнається, що уникав їх зумисно. Але цікаво, чому: невміння працювати з такими темами, небажання церкви вести реальний сучасний диспут, власна високомірна переконаність, що подібні теми не варті уваги, чи відверта брехня про те, що теми, які дражливі для нас сьогодні, зовсім такими не були раніше? Єдине, що сподобалося, це змальовування історичного тла, контексту сприйняття Марії Магдалини у різні періоди християнства.