Хоча даний варіант в м'якій палітурці, але це не руйнує відчуття при прочитанні. В шкільні роки, коли задавали прочитати по програмі, цей твір не зайшов. Зовсім. Було відчуття, немов дивишся фільм про давні часи. Але через двадцять років перечитала, і було відчуття, немов кожна дівчина, жінка - це Марія. Жіноча доля...Часи різні, а жіноча доля немов під копірку, тяжка...Кінець книги особливо важкий морально...Тепер розумію, чому Самчука вважають класиком і майстром пера. І чому даний твір вивчають в школі.

Марія* видатного українського письменника Уласа Самчука, це важка, складна історія одного з найтемніших моментів нашої країни — голоду. Автор виразно змальовує українське село тих часів, просту дівчину та трагічну її долю, яка може охарактеризувати долю всієї України.

“Марія" - це глибоко вражаючий роман, який зачіпає серце кожного, хто з ним ознайомиться. Це книга, яка говорить не лише про індивідуальні долі, але і про національні трагедії, зокрема Голодомор 1932-1933 років в Україні. Персонаж Марії - символ української жінки, яка втратила свою родину, своє щастя і майбутнє в результаті жорстокої дійсності сталінського режиму. Вона - образ незламної волі до життя і любові до своєї землі. Через її історію автор показує страшну реальність Голодомору, страшної трагедії в історії України. Самчук використовує просту, але емоційно насичену мову, щоб передати біль і страждання своїх персонажів. Його описи села, тодішніх реалій життя, і, зокрема, жахів голоду, настільки реалістичні, що читач не може залишитися байдужим. Однак, це не лише книга про страждання. Це також книга про силу духу, незламність і відвагу. Вона показує, як люди, незважаючи на всі жахіття, зберігають людяність і надію. У цілому, "Марія" - це твір, який не лише розкриває історичну правду, але і надихає своєю відвертістю та глибиною людської співчутливості. Він наповнює нас великим сумом, але і надихає на дії, показуючи, що навіть у найважчі часи людина здатна зберегти свою гідність і любов до життя.