"Це відчуття загострюється переважно тоді, коли до когось із нас приїжджає хтось із-поза Франківська. У таких випадках постає нормальне питання - що і як показати у місті, в якому живеш. Безперечним є тільки почуття гордості, яке переважно підсилюється чиїмось захватом. Після ейфорії однак з'являється ряд доречних запитань - а що це за місто, пощо воно, чому я тут, чим ми є одне для одного, що я знаю із свого франківського життя? Але безсумнівно, що головним призначенням цього поселення є щоденна насолода від дрібниць. У такому стані ми живемо вже кілька століть. Здається, що цього признання, цієї риси неможливо оминути у жодній екскурсії. У всьому тому, що називається "показати місто" будь-коли будь-кому з наших".
Тарас Прохасько