Традиційно щира, пронизлива і сповідальна, образна й мелодійна, лірика Ю. Стиркіної стає більш зрілою та водночас більш екзистенційною й апокаліптичною порівняно з поезіями першої книги «Віршовані невитримані вина». У центрі нової збірки «Малявки міської мавки», як і раніше, – Жінка, проте акцент вже не на її стосунках із Чоловіком, а на взаєминах з Усесвітом.