«Максим Гримач» Марка Вовчка — оповідання, написане в дусі романтизму. Сила кохання і невідворотність фатуму поєдналися в трагічних образах молодої дівчини і парубка, яким не судилося дочекатися весілля. Домовина стала весільною постіллю, і лише вічний біль у серці буде нагадувати батькові про його старшу доньку. Глибокий психологізм, акцент на почуттях і ліричність є характерними для оповідання «Максим Гримач» Марка Вовчка.