Моя перша книга Е. Е. Шмітта - невеликий твір з яким поринаєш у світ музики та починаєш помічати деталі навколо. Оригінальні домашні завдання від вчительки - в свій час мені не вистачало таких порад. Всі мої знайомі вже прочитали цю книгу - тож щирий рекомендасьйон від мене.

Мене вабить усе, що стосується музики, особливо «музичні» книги, тобто ті, що хоч якимось чином з нею пов’язані. Звісно ж, я не змогла пройти повз твору Еріка-Емманюеля Шмітта, сама назва якого вабить, інтригує та обіцяє розкрити таємницю загадкової пані. Я покладала на книгу певні надії, і, на щастя, усі вони виявилися виправданими. Але, можливо, хтось і розчарується. Залежно від того, хто які надії покладає. Молодий хлопець, що намагається пізнати музику та водночас бореться з власними демонами, бере приватні уроки фортепіано в гонорової пані, щоб здійснити свою найбільшу мрію - розгадати музичну таємницю Шопена. Однак, окрім світу музичного, наставниця відкриває герою світ внутрішній та навколишній, і головне – допомагає знайти йому істинне призначення в житті. Хоч, і користується при цьому дивними способами. Синтез мовних засобів та примарної мелодійності у творі – явище загадкове та прекрасне. Читаючи, відчуваєш піднесеність та насолоду. А слова, що тісняться на папері, вибудовують гармонійний нотний стан та перетворюються на уявну композицію, що виринає з-під шелесту сторінок. Це чудова короткотривала історія, яку можна прочитати на одному подиху і яку, скоріше за все, захочеться перечитати з часом для повторної дози натхнення, катарсису й насолоди. Шмітт став для мене своєрідним відкриттям і навіть завоював мою прихильність. Тому раджу і вам неодмінно пізнати його творчість.

У кожному з творів Шмітт сміливо ставить найбільш вразливі філософські, релігійні питання, легко й витончено. Ставиться до себе з відкритим гумором та самоіронією і це саме те, що дійсно полонить і робить його відкритим для кожного читала та просто закохує в його творчість. "Мадам Пилінська і таємниця Шопена" автобіографічна історія, де автор в ролі головного героя, на перший погляд шукає розгадку до геніальності Шопена та музики. З появою в його житті мадам Пилінської, вчиться розуміти не лише музичне мистецтво, але нове мистецтво жити й творити-писати-шукати-пробувати-помилятись-знаходити себе і світи. Після прочитання історії, не покидає відчуття легкості, натхнення та добра. Натхненна, свідома, усвідомлена та світла історія, яка читається на одному диханні за горнятком кави і залишає нотки легкості, щастя, любові, вдячності, краси та окриленості. Люблю його роботи :) Коли стає сутужно, або ж хочеться історії після якої стає приємно, трішки меланхолійно, та з ноткою пороздумувати, то завше вертаюсь до Шмітта.