Вкрай неоднозначний твір. Іноді діє як заспокійливий засіб : розірваний потік образів проходить крізь мізки і прочищає їх від інфо-бруду, що накопичилася. Іноді навпаки: під час читання нерідко відчувала дикий головний біль, а також страх, що ніколи більше не зможу нормально спілкуватися з людьми. Вся Книга - суцільний потік безглуздих-безглуздих образів у вигляді дрібних відчуттів та описів голих мексиканських хлопчиків. На відміну від "Голого сніданку", у "М'якій машині" Берроуз серйозно переборщив зі своїм "Cut-up" методом. Через це залишається мало цікавих образів, які удосталь є в ГС. Так то "новий рівень стилю", про який пишуть в інструкціях, насправді виявляється провалом. Книга гідна прочитання. Must Have для будь-якого поважаючого себе письменника, який хоче розробити свою образність (хоча "Голий сніданок" щодо цього набагато краще).