Це третя частина в серії про агентство «Локвуд і Компанія», де трійка завзятих підлітків борються з привидами та іншою нечистю, що намагається тероризувати вулиці Лондона. Привидів можуть бачити лише діти та підлітки, а от дорослі уже позбавлені такого дару. У Лондоні діють багато таких агентств, але в усіх них головними є дорослі, які використовують дітей, як дешеву робочу сила. А от Локвуд вирішив, що він не буде підпорядковуватися тому, хто навіть не розуміє, з якою небезпекою стикаються діти. Але при цьому уся вдячність, похвала та грошові винагороди відходять саме їм. Головна героїня, Люсі, уже пройшла разом з Локвудом та Джорджем багато справ. Їхнє агентство все набирає і набирає популярність. Тому Локвуд вирішує, що їм потрібна помічниця, яка б допомагала розбирати справи та відсіювала б усе непотрібне. Але Люсі відчула це як викид в її сторону, що це вона не справляється. Так у них в агентстві з’являється нова дівчинка, яку Локвуд і Джордж просто обожнюють. А от Люсі просто лопається від ревнощів. Вона хоче вести себе в цій ситуації як доросла людина, але не може стримувати емоцій. І можливо через стрес, можливо через те, що вона взяла на себе забагато роботи, а можливо через усе це разом узяте, але дар Люсі, через який її і прийняли на роботу, почав барахлити. А працювати з цими перебоями вона не може, адже тим самим наражає на небезпеку своїх друзів. З кожною новою книгою, мені все більше подобається даний цикл. Я все більше прикипаю душею до головних героїв.

Джонатан Страуд так пишет истории своего цикла, что в целом к каждой отдельной книге можно приступать без знания предыдущей истории, хотя так вы врядли будете столь же проникнуты героями и атмосферой. Вторая книга окончилась интригой, которая вот-вот должна была раскрыться в начале третьей книги. И каково же было мое недоумение, когда ответ я получила примерно на семидесятой странице, причем прозвучало это как-бы невзначай. Я даже думала, что схватила не тот томик. Третья окончилась примерно на таком же моменте, когда думаешь, случится ли то, к чему вел финал. Правда аннотация к следующей части уже все проспойлерила. Мой совет, не читайте ее, тогда ожидание будет интереснее. В целом "Призрачный двойник" столь же динамичен, как предыдущие части. У агентов теперь новое дело и (спойлер) пополнение в рядах. Конечно же автор не забудет о вездесущей команде Киппса, Фло Боунс и инспекторе Барнсе. Джордж, Локвуд и Люси все также будут пить литры чая с печеньем и лезть во всевозможные неприятности. Вновь появятся намеки на Общество Орфея, упоминаемое в предыдущей части, и очевидно эта тема будет раскрываться детальней в последующих частях цикла. "Локвуд и компания" - великолепный цикл, который может увлечь на несколько вечеров.

Третя частина серії не підвела, історія залишається динамічною і живою. Автор продовжує вводити нових персонажів - в агентстві з'являється новий співробітник, і це не привид, а цілком собі жива дівчина Холлі. І ось тут-то звичний порядок речей змінюється, особливо для Люсі. Адже ідеальна у всіх відносинах Холлі стає для неї викликом на витривалість, бо своєю появою вона внесла справжній сумбур в налагоджений ритм життя маленького агенства. А в Лондоні в цей час в районі Челсі примари з'являються з усіх щілин, в такій кількості, що всі агентства спрямовані на вирішення цієї проблеми. Але не наші герої... Чому так - читайте, і все стане зрозуміло. Хоча, забігаючи наперед скажу, що завдяки своїй унікальності, та чудовим аналітичним здібностям, саме наша трійця (чи то пак, четвірка) знову опиняється в самому серці подій. Звідки з блиском виходить з гордо піднятою головою=) Одним словом сюжет тримає в напруженні до останнього. На наших героїв чекають нові випробування. Дещо піднімається завіса над таємницею родини Локвуда. А кінець книги, вже за традицією, шокує, та змушує відразу ж взяти в руку четверту частину.