Романи Віктора Гюґо читатиме кожен: дванадцятирічний хлопчак ковтатиме їх з таким самим захопленням, як і людина, спокушена в літературі. їх читатиме прихильник «легкого читання» і філософ, що нехтує з «белетристики», адже у своїх романах Гюґо сполучає піднесеність форми з інтелектуальною насиченістю змісту.