"Люборацькі" залишили суперечливе враження. Книга читалася довго й важко, але фінал у неї сильний, тому чотири зірки. Особисто мені найбільше заважав контраст між драматичним сюжетним ядром твору і надто вже докладними описами побуту та всіляких другорядних дрібних деталей. Ці описи відволікають, "розбавляють" драматургію і послаблюють загальне враження. Якщо ж говорити не про форму, а про суть, то для мене "Люборацькі" - книга про те, як імперська система освіти (а в умовах тогочасного Правобережжя імперською була освіта не лише російська, але й польська) руйнує світогляд і особисту долю представників поневоленого народу. Ані Мася, ні Антось не були лихими чи зіпсованими з народження, "від природи". Їх зламала чужа школа. Про Галю автор дає нам менше інформації, але очевидно, що й вона вчилася у поляків. Звісно, не збираюся тут романтизувати українську сільську неписьменну ідилію. Сумна доля Орисі, власне, добре показує, що сліпе слідування предківським нормам і традиціям (не можна видавати середню доньку заміж раніше від старшої, донька має завжди коритися волі матері тощо) також не працює в новому світі, обертається фатальними наслідками. Але загалом "Люборацькі" дають хороший приклад, чому так важливо нам сьогодні цінувати свою державу і виборене українцями право на власну освіту.