Третя поетична збірка Оксани Куценко здебільшого про те, що всі ми трохи заховані, трохи занурені у свої власні схованки-лялечки. Але так не триватиме вічно, адже лялечка - це стан перед великою зміною, перед трансформацією, перед появою крил. Чудові тексти у супроводі дивовижних ілюстрацій Анастасії Стефурак - гарний привід для розмови про зміни, великі й дрібніші, про ідентичність та вміння її зберегти в безконечному плині всього, що довкола.