Оригінальна назва збірки – «Refur». Ісландська мова знає три слова на позначення лисиці: refur, lágfóta, tofan. Останнє іменує конкретно полярну лисицю, песця – саме того єдиного суто ісландського звіра, не завезеного з материка, про якого ми дізнаємося з «Лисячого відділення». Утім, ісландському лисові цілком пасують усі три імені, а найбільш загальне з них найкраще об’єднує різні міфологічні й культурні пласти образу лисиці, тож і винесене в назву.

В Ісландії немає великих хижаків, тому ісландська лисиця в місцевому фольклорі «працює» і за себе, і за континентального вовка. У народній дитячій пісеньці малого Зіґґі не на жарт лякає лис – після цього епізоду пастушок кидається бігти куди очі бачать, а отара в паніці тікає на гору.