Чи справді лінь — це порок? Протягом століть її вважали слабкістю, моральною вадою або навіть смертним гріхом. Але що, якщо саме небажання працювати іноді ставало двигуном прогресу?

Книжка пропонує подивитися на історію людства з несподіваного боку — як на історію людей, які постійно намагалися робити менше, але розумніше. Від грецької філософії дозвілля і середньовічних уявлень про гріх лінощів до фабричних годинників індустріальної епохи, від диванів мислителів до сучасних спортзалів і смартфонів — ця подорож показує, як змінювалося наше ставлення до праці, відпочинку і вільного часу. У книжці з’являються Сократ і даоси, Пруст і Кейнс, Швейк і сучасні офісні працівники, які намагаються знайти баланс між продуктивністю і правом іноді нічого не робити.

У світі автоматизації, штучного інтелекту і постійної зайнятості старе питання про лінь набуває нового сенсу. Можливо, майбутнє вимагатиме від нас не лише вміння працювати, а й здатності навчитися лінитися — і навіть навчитися жити з лінню. Бо іноді саме небажання робити зайве відкриває шлях до найважливіших винаходів цивілізації.