Генрик Сенкевич (1846—1916), лауреат НобелІвської премії 1905 року, ще за життя став одним з найвідоміших польських письменників насамперед завдяки своїм романам, присвяченим поворотним подіям в історії Польщі. Але не менш цікаві читачеві його розповіді про життя простих поляків. До цього видання увійшли три оповідання, зовсім різні за настроєм: «Ліхтарник» — про старого, чия туга за батьківщиною, приборкувана читанням Міцкевича, позбавила його пам'яті, а потім — хліба і притулку; «На світлому березі» — витончена історія кохання на тлі Італії; а «Та третя» випромінює іскрометний гумор, у ній обігрується вічне протистояння і симбіоз: буржуазія і богема, гроші й слава, але вищими цінностями таки залишаються любов і духовна близькість…