Цікава праця від професійного журналіста – міжнародника, який у свої практичній діяльності об’їздив десятки країн світу і особисто був знайомий з деякими провідними політиками сучасного світу. Свою чергову працю Олекса Підлуцький присвятив найбільш знаковим на його погляд особам ХХ століття. Справді ХХ століття було надзвичайне багате на соціально-економічні та політичні перетворення. І кожного разу за цими подіями стояла видатна особа. В хронологічному порядку починаючи з періоду завершення Першої світової війни автор докладно аналізує життя та діяльність тридцяти військо-політичних чи громадських діячів. На прикладі їх біографій автор аналізує загальний вплив особистості на долю історичного процесу. Крім того автор намагається виділити спільні риси успішного політика та громадського діяча, які можна було б запозичити в умовах сучасної української реальності. Книга написана в науково-популярному стилі, містить значну кількість історичної інформацію. Розрахована праця на широке коло читачів.

Передусім варто відзначити стиль написання: жива мова, та ще й приправлена гумором - просто ідеальний спосіб розповісти через призму однієї людини про всю ситуацію в тій чи інший державі минулого століття. Окрема перевага - заголовки. Дійсно зацікавлюють, а подеколи ще й достатньо провокативні заголовки. Викликають питання "Як той чи інший міг це зробити?" на раз-два. Шкода, що ми в такому форматі в школі історію не вивчали: за моїми спостереженнями (і дотепер), історія двадцятого століття - найменш улюблена тема серед молоді. Навіть не знаю, чим це пояснити... Крім того, ці книжки дуже сподобалися і моєму батькові, оскільки він теж цікавиться історією (надто з ухилом в військову тематику). Найбільше сподобалося читати, мабуть, про іспанських діячів - Франсіско Франко та його наступника Хуана-Карлоса Першого (по-перше, люблю іспанську культуру та цікавлюся менталітетом цієї країни (суто з психологічного боку), по-друге, обожнюю матеріали на тематику Другої світової війни). І ще, мабуть тому, що ці нариси - одні з найбільш динамічних, надто той, що про Хуана-Карлоса. Дуже зацікавили історії Нельсона Мандели, Голди Меїр та Цзяна Цзінго - перші два - за велику інформативність щодо перешкод, які мусили подолати ці люди, останній - за становище, у якому перебував герой - як-то кажуть, муж двох вогнів. Нарешті, хотіла б висловити жаль з того приводу, що у книгах описано мало представників азіатських країн: Китай, Японія, Корея тощо. Мао Цзедун - це ім'я вже, мабуть, стало крилатим висловом. А як щодо японських імператорів, президентів Південної Кореї? Чи серед них не було нікого, хто був би гідний уваги? До речі, мені колись сказали, що з жіночих постатей лідерів нема кого обирати для нарисів, окрім Маргарет Тетчер та (малоймовірно) Індіри Ганді. Я б з цим не погоджувалась, запропонувавши ще чотири кандидатури: Елеонора Рузвельт (Перша Леді та "другий президент" США), Мадлен Олбрайт (перша жінка-держсекретарка США), Грейс Хоппер (контр-адмірал флоту США та перша жінка, яка писала програми для гарвардського комп'ютера) та Ісабель Мартінес де Перон (перша в світі жінка-президент (Аргентина)). Загалом, варто красно подякувати авторові за книжку - це прекрасний вид нон-фікшн, який приємно читати як із якоюсь конкретною метою, так і просто для дозвілля!