Поетичну збірку «Лібрето для пустелі» було написано в пам'ять про жертв геноциду вірмен і видано до чергової річниці. Сона Ван, вірменська поетеса, написала книжку-крик. Це крик і як відповідь на страждання, і як вітання нового життя. Пустеля з назви книги – це Дер Зор, саме туди депортували вірмен. В цій збірці дуже багато символів, і з ними авторка попрацювала непогано. Чого варте саме лише весілля, яке з найпишнішого свята стає мертвим. Проте не варто думати, що «Лібрето для пустелі» - це книжка про минуле. Ні, вона і про теперішнє також, а ще – вона про пам'ять. До речі про слово «лібрето» з назви збірки. Воно тут цілком виправдане, бо книжка вийшла у Сони Ван напрочуд музикальною. Проте, попри все, не можу сказати, що «Лібрето для пустелі» мені сподобалось. Та й рекомендувати її іншим, на жаль, не можу. Спробуйте кілька віршів з даної книжки – вже навіть з них можна зрозуміти, чи піде читання вам далі. Якщо ці кілька поезій вам не резонують, то, скоріш за все, не сподобаються й інші.