Леся Українка. Листи 1898-1902

Шанувальники творчості Лесі Українки завдяки цій книзі зможуть гідно оцінити не лише її поезію, а й епістолярну спадщину української поетеси. Поезія Лесі Українки - це душа поетеси, в той же час листи - це її серце. Листування Лесі Українки дозволяє побачити поетесу у її повсякденні, побуті. Листи дають можливість зрозуміти особливості її творчості, поглядів, проливають світло на окремі епізоди біографії тощо.
Ця книга буде цікавою не лише для прихильників та шанувальників таланту поетеси. Листи у цій книзі відносять до 1898-1902 років, періоду на зламі тисячоліть. За допомогою листів поетеси можна зануритися у епоху, в якій жила поетеса. Зрозуміти особливості сприйняття світу, ставлення до подій, які відбувалися в той час. Листи - це ніби машина часу, яка переносить нас у час, коли вони були написані.
Крім того, у своїх листах Леся Українка постає перед нами звичайною людиною, зі своїми бажаннями, прагненнями, мріями, сподіваннями.
Мені найбільше цікаво було читати, як Леся Українка ділиться з мамою результатами своєї перекладацької діяльності. Зокрема, просить почитати переклад Байрона, розповідає про своє лікування, про творчі плани тощо.

Чудовий тритомник, який треба було випустити ще раніше!!
Леся Українка незрозуміла і таємнича особистість в українській літературі досьогодні .
Глибину її світобачення ми досі не можемо збагнути.
І як би не намагались спростити її погляди і твори для того, щоб вона була близька і зрозуміла загалу, массі - це виходить доволі смішно.
Одна з перших спроб привідкрити завісу і показати справжню Лесу була зроблена Оксаною Забужко. Як на мене досить вдало.
Щоб розуміти Лесю треба читати її твори, не раз і не два - і шукати там другий сенс. Він може бути захований під багатьма пластами і нашаруваннями, інтертекстуальність може бути замаскована до невпізнаності і справжній сенс не так легко знайти. Але якщо його побачиш - все стає на свої місця - це як істина,як одкровення.
Саме тому для мене нема більш величних і великих митців літератури в Україні, окрім Лариси Косач.
Бо більше ніхто так не вмів, і ніхто так глибоко не опускався.
А її листи - це ще одним спосіб зрозуміти її душу, торкнутись її життя, побуту, думок, відчуттів, подій.
Надзвичайно важливо для розуміння її як особистості і як митця.
До того ж їх листи несуть мистецьку цінність - вони прекрасні самі по собі.