Лепрекони
Паперова книга | Код товару 927952
Yakaboo 4.4/5
Автор
Валентина Захабура
Видавництво
Видавництво Старого Лева
Мова
Українська
Рік видання
2019
Вік
Підліткам
Кількість сторінок
176
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
135х205 мм

Усе про книжку Лепрекони

Гадаєте, лепрекони — лише міфічні ірландські персонажі? А от і ні! Це жваві українські підлітки, які взувають до гімназії зелені черевики і називають себе спільнотою лепреконів. «Лепреконка» Наталя отримує листа від друга дитинства Антіна, і з нього довідується, що геть нічого не знає про людину, яка ще кілька років тому видавалася зрозумілою і найближчою.

Друзі-лепрекони потерпають від діставучих вчителів, які ні сі­ло ні впало можуть заборонити учням весну, від надмірної чи, навпаки, недостатньої батьківської уваги, від застарілих соціальних стереотипів. А ще — шукають себе, закохуються, хвилюються одне за одного й завжди готові прийти на допомогу і дати відсіч проблемам. Адже дружба — їхній найбільший скарб.

Характеристики
Автор
Валентина Захабура
Видавництво
Видавництво Старого Лева
Мова
Українська
Рік видання
2019
Вік
Підліткам
Кількість сторінок
176
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
135х205 мм
Рецензії
  •  
    Чудова підліткова повість, яка піднімає важливі соціальні проблеми 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Перед Вами цікава підліткова повість "Лепрекони" української письменниці Валентини Захабури. Легко читається, складається із влучних висловів, кумедних діалогів та неординарних персонажів. Загалом, тут усе, як і в звичайних підлітків: нерозділене кохання, діставучі учителі зі своїми контрольними та моралями, дружба та "підколи" ровесників. Але, при цьому, авторка піднімає цілу низку важливих соціальних проблем: зокрема, домагання в громадських місцях до школярок; розлучення батьків і те, як це переживають уже не маленькі діти, а підлітки; сприйняття трансгендерів та дітей, які ростуть без батька; расова терпимість та гендерна рівність. Надзвичайно майстерно у текст вплетені фемінітиви - вони зовсім не ріжуть вуха й після таких творів складається враження, що нове покоління буде звично використовувати їх у побуті, й нікому не будуть різати вуха слова, на кшталт, "лікарка", "йогиня" чи "психологиня".

    Чому ж тоді ставлю оцінку "4" а не "5"? Бо, як на мене, герої вийшли трохи заіделізовані. Можливо й справді в деяких гімназіях вчаться ось такі "правильні" підлітки, для яких отримати оцінку "8" балів з дванадцяти - це "Ганьба!", які збираються разом лише аби поспілкуватися, приготувати разом нову страву іншої країни та позмішувати соки з льодом та колою, не вживаючи алкоголь, у житті яких - немає сигарет, а те, що 9-тиклассник напився на шкільній вечірці - це найбільший сором, який тільки можна уявити. Проте, думаю, у житті таких підлітків зустрічається дуже мало, а бо ж лише в певних закладах (наприклад, та ж елітна гімназія).

    Загалом, твір сподобався! Рекомендую до прочитання, як підліткам, так і дорослим:)
  •  
    Хорошая для подростков 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Книга понравилась моей дочери подростку, и обложка классная, и текст.
    Но я поставила "4", а не "5", потому что:
    во-первых, целая глава "Лепреконы" есть в уже давно вышедшей книге "Чат для девчат", а хотелось бы чего-то новенького;
    во-вторых, слишком много внимания уделено смене пола, вначале на работе у отца, а топом и лучший друг-подруга главной героини.
    Но в целом, книжка мне понравилась. Она написана от лица 14-летней Наталки Сапуры. Она учится в элитной гимназии Киева, поэтому у них есть форма, зеленая конечно же (поэтому и лепреконы).
    Есть у нее давний друг Антон, с которым она не виделась лет 5. И вдруг получает от него письмо, обычное, бумажное. Из которого узнает, что он теперь - девочка Тоня. Вот такой поворот событий.
    А еще есть непонимание с учителями, не со всеми конечно, но с многими. И плохие оценки, которые надо исправлять, чтоб не вылететь из лицея. А еще в лицее есть классный психолог, который готов выслушать все твои мысли, даже если это бред полный (даже целая глава этому посвящена).
    Но читать интересно, есть смешные моменты. Есть суровая правда и борьба за свои права. Но нет нотаций, что так важно для подростковой книги.
Купити - Лепрекони
Лепрекони
80 грн
Є в наявності
 

Рецензії Лепрекони

4.4/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  •  
    Чудова підліткова повість, яка піднімає важливі соціальні проблеми 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Перед Вами цікава підліткова повість "Лепрекони" української письменниці Валентини Захабури. Легко читається, складається із влучних висловів, кумедних діалогів та неординарних персонажів. Загалом, тут усе, як і в звичайних підлітків: нерозділене кохання, діставучі учителі зі своїми контрольними та моралями, дружба та "підколи" ровесників. Але, при цьому, авторка піднімає цілу низку важливих соціальних проблем: зокрема, домагання в громадських місцях до школярок; розлучення батьків і те, як це переживають уже не маленькі діти, а підлітки; сприйняття трансгендерів та дітей, які ростуть без батька; расова терпимість та гендерна рівність. Надзвичайно майстерно у текст вплетені фемінітиви - вони зовсім не ріжуть вуха й після таких творів складається враження, що нове покоління буде звично використовувати їх у побуті, й нікому не будуть різати вуха слова, на кшталт, "лікарка", "йогиня" чи "психологиня".

    Чому ж тоді ставлю оцінку "4" а не "5"? Бо, як на мене, герої вийшли трохи заіделізовані. Можливо й справді в деяких гімназіях вчаться ось такі "правильні" підлітки, для яких отримати оцінку "8" балів з дванадцяти - це "Ганьба!", які збираються разом лише аби поспілкуватися, приготувати разом нову страву іншої країни та позмішувати соки з льодом та колою, не вживаючи алкоголь, у житті яких - немає сигарет, а те, що 9-тиклассник напився на шкільній вечірці - це найбільший сором, який тільки можна уявити. Проте, думаю, у житті таких підлітків зустрічається дуже мало, а бо ж лише в певних закладах (наприклад, та ж елітна гімназія).

    Загалом, твір сподобався! Рекомендую до прочитання, як підліткам, так і дорослим:)
  •  
    Хорошая для подростков 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Книга понравилась моей дочери подростку, и обложка классная, и текст.
    Но я поставила "4", а не "5", потому что:
    во-первых, целая глава "Лепреконы" есть в уже давно вышедшей книге "Чат для девчат", а хотелось бы чего-то новенького;
    во-вторых, слишком много внимания уделено смене пола, вначале на работе у отца, а топом и лучший друг-подруга главной героини.
    Но в целом, книжка мне понравилась. Она написана от лица 14-летней Наталки Сапуры. Она учится в элитной гимназии Киева, поэтому у них есть форма, зеленая конечно же (поэтому и лепреконы).
    Есть у нее давний друг Антон, с которым она не виделась лет 5. И вдруг получает от него письмо, обычное, бумажное. Из которого узнает, что он теперь - девочка Тоня. Вот такой поворот событий.
    А еще есть непонимание с учителями, не со всеми конечно, но с многими. И плохие оценки, которые надо исправлять, чтоб не вылететь из лицея. А еще в лицее есть классный психолог, который готов выслушать все твои мысли, даже если это бред полный (даже целая глава этому посвящена).
    Но читать интересно, есть смешные моменты. Есть суровая правда и борьба за свои права. Но нет нотаций, что так важно для подростковой книги.
  •  
    Книжка на соціальне замовлення
    Книжка викликала подвійне враження. З одного боку - гарна мова (винятково літературна, молодіжний жаргон у межах пристойного, симпатичні суто українські фразеологізми); актуальна тема підліткового віку, дорослішання, проблем становлення; форма я-оповіді - тобто форма щоденникового запису, що також набагато приємніше читати, ніж текст з погляду стороннього оповідача. З іншого - враження таке, що автор написав книгу на замовлення якоїсь організації із захисту гендерних прав, прав нацменшин і т. п. дуже модних зараз тем.
    Поява на початку розповіді дівчини, яка змінила стать на роботі у батька головної героїні розвивається у тему хлопця-друга головної героїні, що, навпаки, став дівчиною. Нав'язливість теми продовжується в образі подруги Юлі - борця за гендерне рівноправ'я. Загалом дівчата у повісті показані якимись дуже "наїжаченими", знервованими, тоді як хлопці набагато веселіше й простіше дивляться на світ, включно з Ігорем, батьки якого розлучаються, і тема ця в історії не знаходить ані продовження, ані хоча б якогось логічного завершення (як і його стосунки із Ніною чи навіть із новоявленою дівчиною Антоніною-Антоніном).
    Загалом повість не має цілісності, передостанній розділ взагалі є стислим переказом усіх попередніх подій (при цьому переказує той самий персонаж). Складається враження, що автор писав книгу для підлітків на тему "Гендерна рівність і зміна статі", проте не зовсім уявляв, про що писати, отже, відтворив кілька днів з життя підлітків елітного столичного закладу освіти, додавши "перцю" про збоченців у тролейбусі, вуличних крадіїв мобілок, гермафродитів, борців за гендерну рівність - і вилив усе це на голови нещасних персонажів підліткового віку.
    Не скажу, що книга зовсім не варта уваги: дещо корисне можна знайти, наприклад, як поводитися, якщо тебе ображають у транспорті. Але мені важко уявити, щоб дитина дев'ятого класу (а саме такого віку героїні повісті) реагувала саме так! Останній розділ - розмова з психологом - має односторонній характер: дівча розповідає про свої проблем, а у відповідь - тиша. Його можна було б перетворити на дійсно корисний тренінг, але автор цього не зробила.
    Син-підліток (який обожнює книжки) прочитав кілька сторінок і покинув. Я прочитала і не раджу. Книга відверто слабка і кон'юнктурна.
  •  
    Справжня дружба існує!
    Відразу зауважу: тут немає й натяку на те, що таке лепрекони. Проте це жвава й цікава підліткова книжка. ЇЇ авторка – Валя Захабура – працює бібліотекаркою у дитячій бібліотеці, тому про життя підлітків знає не з чуток.
    Що мені неабияк сподобалося в книжці, так це те, що у ній немає сварок підлітків між собою чи з дорослими. Тут максимально показане життя школярів, яким воно має бути. Поєднуються й атрибути із суто їхнього життя: оцінки, труднощі з різними предметами, осінній шкільний бал, і, наприклад, кохання з іноземцем і зміна статі – не як вибрики зухвальців, а як медична необхідність. Також приділено достатньо уваги вчителям і класному керівнику. Хоча вони й суворі, але завжди справедливі. Одна з головних героїнь – Тоня – була в недалекому минулому хлопчиком Антіном. Та виявилося, що вона (він) – гермафродит. Цю ситуацію батьки дитини вирішили за допомогою медиків. Тож наразі це гарна дівчинка, яка, проте, дуже гарно грає у футбол. Я свого часу була воротарем шкільної футбольної команди. Звісно, думок, що це чоловік у мене вселився, у мене не виникло, але ця інформація неабияк потішила. Оповідачка – Мо’ – майже ніколи ні на що не скаржиться. Як потрібно, завжди підтримає друзів. Її друзі – дуже різноманітні. У них в думках і гендерна рівність, і оцінювання, і кохання. Вони ставлять на шальки терезів своє навчання у престижній гімназії, у якій навчаються і можуть вилетіти за три вісімки, і дружбу. Треба віддати належне авторці, вона не перетворила книжку у психологічний трилер, і показала, що друзям усе ж вдалося зберегти й підліткові стосунки й місце навчання.
    Що цікаво, на початку книжки Мо’ отримує листа від Антіна, який, як потім виявилося, уже став Тонею. І лише наприкінці книжки надрукований лист, який Мо’ тоді отримала. Коли уже всі можливі перипетії у житті підлітків знайшли логічне завершення, цікаво дізнатися, з чого усе починалося. І, як не дивно, майже все так і було відомо, як змалювала уява, але прочитати лист було дуже цікаво.
    Не знаю, чи підійде ця книжка дітям, бо я в середній класах запоєм читала за вечір і ніч книги типу «Вершник без голови» чи «Джейн Ейр», але зараз, вільна від книжкової залежності (привіт філологічному факультету!) з радістю прочитала цю підліткову книжку.
  •  
    Підлітково, легко, ностальгійно
    Книгу прочитала за вечір. Із легкістю, задоволенням, ностальгією й усмішкою. Іноді з усмішкою іспанського сорому, тому що згадувала свій підлітковий вік, неприйняття, максималізм.
    Про що книга? Про підлітків середнього шкільного віку, про складнощі і веселощі, про стосунки, шкільне життя, подив, коли друг виявляється не таким, яким ти сприймав його в дитинстві.
    Що сподобалося? По-перше, українськість і сучасність повісті, живі персонажі, доволі атмосферне і достовірне зображення Києва, різноманітність форми написання. Книга складається з декількох частин, які ніби клаптиками різного сприйняття "зшивають" історію. Потік свідомості, опис, діалоги, щоденникові нотатки і листи. Мене промурашила сумом за безтурботністю шкільного життя, суперечками з учителями, боротьбою зі стереотипами, знаходженням себе у буремному світі несприйняття і людей, які знають краще, як правильно жити.
    Що не дуже сподобалось? Як на мене, книга написана доволі широкими мазками, герої продумані, але виглядають живими по-картонному, історія трохи ідеалізована і хаотична.
    Підсумовуючи, я б порадила дітям 8-10 років. Можливо, моя іронія пов'язана з тим, що я давно виросла з віку цільової аудиторії книги. Проте щиро тішуся, що прочитала книгу, яка подарувала мені якщо не мудру мораль, то світлі емоції.
  •  
    Лепреконы
    Приобретала книгу в первую очередь из-за интересного названия и того, что ориентирована она в первую очередь для подростков. В последнее время очень сложно найти литературу, которая бы идеально подошла для подрастающего поколения. Очень понравилось что книга не объемная и ребенок может прочесть за один вечер . Шрифт в книге довольно крупный, удобный для чтения. Так же мне очень понравился дизайн книги, выглядит очень стильно и ребенок не стесняется брать её в дорогу. Что касается слога, то он очень приятный, лёгкий, много молодежного сленга. Автор касается действительно очень важных тем, которые тревожат ребенка, это и оценки в школе и первая влюбленность, ревность, настоящая дружба, но больше всего меня впечатлило конечно же тема смены пола, это не очень популярная тема, поэтому ребенок очень часто подходил и задавал мне вопросы на этот счёт. Но я считаю что о таких вещах конечно же необходимо знать, хотя и встречаются они у нас довольно редко. В любом случае, мне очень понравилось желание автора сделать своих персонажей обычными школьниками, со своими страхами, желаниями, заботами, которых сближает дружба и школа.
 
Характеристики Лепрекони
Автор
Валентина Захабура
Видавництво
Видавництво Старого Лева
Мова
Українська
Рік видання
2019
Вік
Підліткам
Кількість сторінок
176
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
135х205 мм
Палітурка
Тверда
Папір
Офсетний
Тираж
2000
ISBN
978-617-679-672-5
Вага
150 гр.
Тип
Паперова
Література країн світу
Українська література
Література за періодами
Сучасна література