Ця книжка - одна з перлин моєї домашньої колекції, дуже радію, що в свій час її придбала. Видання дуже неординарно оформлене - на титулці вирізаний круг, через який з форзацу на нас поглядає Леонардо, ззаду теж вирізаний трикутник. Хтось каже, що незручно читати, комусь це здається дивним, а я зацінила таке оформлення. + Білосніжний папір, жовте ляссе і чудові глянцеві ілюстрації-репродукції картин знаменитого художника-винахідника. Оскільки, маю художню освіту, то чула не мало про автора славнозвісної "Таємної вечері" "Даконди" (Мони Лізи) і Homo vitruvianus (квадратного чоловіка) і не тільки, але так щоб читати його біографію, то ні. А тут якраз, як то кажуть, з колиски до могили. Леонардо да Вінчі однозначно відноситься до тих людей, які плідно і не даремно прожили своє життя. Він в одному з своїх листів міланському правителю Леонардо написав про свої інженерські здібності, що може зробити і міст, і гармату, і канал, і броньовану колісницю чи навіть публічну будівлю і лише наприкінці 11 абзацу додав: "А ще я вмію малювати і так само в живописі я можу зробити все потрібне". Тобто художником він себе вважав в останню чергу. Але талановита людина талоновита у всьому. Він з високим фанатизмом досліджував різні галузі і багато хто його вважав диваком. Автор цієї книжки Волтер Айзексон підійшов до питання дуже ретельно, опрацював багато матеріалу, це колосальна праця. Але сам текст, на жаль, вийшов суховатим, абсолютно не художнім, таким історично-датово-ситуаційним. Якби я знала швидше, то краще б купила видання у авторстві Ірвінга Стоуна, який написав "Жага до життя. Вінсент Ван Гог", от він написав просто шикарно, що не відірватись, колись ще таки куплю книгу і цього автора.

Скажу, що біографія вийшла достатньо повна, ілюструє всі аспекти життя генія. Мені сподобалося як автор описував різні погляди біографів у різні часи на ту чи іншу загадкову, часом скандальну ситуацію з життя митця. А загадкових таємниць та спірних питань у житті Леонардо було безліч. Він однозначно не був взірцевою людиною стосовно поведінки, він мав ще ту вдачу, але мене приваблює в ньому його бажання пізнання світу, його допитливість майже на маніакальному рівні, жага розуміння як влаштовано світ та виняткова уважність до деталей. Я шкодую, що він все ж таки не друкував свої відкриття, адже він багато чого дослідив за два а то і три століття до того як інші зробили офіційне відкриття. Наприклад, не беручи до уваги його відкриття у оптиці, перспективі і живописі, він ще до Ньютона описав силу тяжіння, зрозумів як працює сила тертя, Ще до Галілея зрозумів що Сонце не обертається навкруги Землі а навпаки. Також він розумів, що Місяць не світиться, що ми його бачимо завдяки відбитим променям. Зміг провести експеримент та зрозуміти чому небо блакитне. Зрозумів, що повітря не пустий простір, а має свій склад що утворю певний тиск на об’єкти які рухаються у повітрі (коли вивчав політ птахів). Був військовим інженером, архітектором. Зробив безліч відкриттів в анатомії шляхом розтину тіл. Цей список можна ще довго продовжувати. Для мене Леонардо однозначно неповторна особистість, його жага до розуміння світу тільки мотивує та надихає Мені однозначно сподобалося біографія, я дуже рада, що її прочитала, вважаю це своїм маленьким досягненням.

Уолтер Айзексон американский журналист и биограф обращает внимание пытливого читателя к учёному и художнику Леонардо да Винчи, человеку настолько гениальному, что о нем молва не утихает и поныне. Эта биография о человеке, который стремился постичь весь сотворенный мир и осмыслить место человека в нем. Окруженный легендами ещё при жизни настоящего Леонардо да Винчи никто не знал, просто не хотели узнавать. Зачем? Когда есть сложенный миф. Он овладевший в совершенстве такими науками, как анатомия и математика не получил признания о котором мечтал всю свою сознательную жизнь. Очень нравятся мне книги о гениальных изобретателях, как детские энциклопедии, так и биографии для взрослого чтения. Вот лишь некоторые его изобретения. Парашют. Идея создания парашюта пришла да Винчи и была записана им же в рукописи 1485 г. Робот Леонардо да Винчи — человекоподобный механизм, технология которого была разработана Леонардо да Винчи приблизительно в 1495 году. Выходит, что старые изобретатели не на словах, а на деле меняли мир. Новому поколению остаётся только доводить до совершенства то, что уже давно существует. Таким образом многие привычные вещи доводят до совершенства после того как их кто-то изобрел. Какие это вещи? Пылесосы, телефоны, телевизоры, велосипеды - они полностью или частично претерпели значительные изменения и стали гораздо востребованнее, чем на ранней своей стадии. Возьмем пылесос. Первые пылесосы были изготовлены в США в 1869 году. Пылесос был лёгким и компактным, но неудобным в эксплуатации из-за необходимости одновременно крутить ручку и толкать устройство по полу. Поглядите, каким он стал сейчас удобным и эксплуатируемым!