Не згоден з попереднім відгуком. Книга цікава і хвилююча, особливо для поціновувачів знань про часи пізнього середньовіччя. Перша половина книги доволі похмура, з описами інквізиції та побуту простолюдин, але тим самим вона і цікава, що ти дійсноначе поринаєш у ті важкі часи. Друга половина книги дійсно трохи розтягнута в подіях і трохи нудна, бо вже описує безпосередньо бойові дії прихильників вільної Фландрії проти Іспанської тиранії. Таке відчуття, ніби другу половину писаввжеінший автор, бо він вже не заглиблювався в опис тих чи інших подій або того ж побуту, як в першій половині. Відчуття, що автор хотів донести цю думку боротьби, але був не дуже вправним в цікавому описі цих подій (або не хотів), тож просто довів книгу до логічного кінця таким чином. Але всеодно, повторюся, для тих,хто цікавиться побутом тих часів, ця книга буде цікавою

Дооооооовге розчарування. Книга, яка має надихати, але не надихає; повинна веселити, але не смішить в жодному місці величезної розповіді. Гумор там такий: з товстого варто посміятися за те, що він товстий. Тоніших жартів у цьому творі не знайти. Головний герой – шахрай. І роман частково шахрайський, але від витівок шахрая виникає не посмішка, а непорозуміння. Наприклад, Уленшпігель підпив ніжки біля дошки, де працювали кравці (колеги героя), на ранок свині зачепили ніжки і кравці впали. Завіса. З десятків шахрайських історій цікава лише варіація "голого короля", коли всі, крім блазня, бояться зізнатися, що картини немає. Це одна з небагатьох вдалих фраз, яка теоретично може створити патетичний настрій у читача; Попіл Клааса стукає у моє серце Але в іншому все настільки прісно, ​​що читання перетворюється на випробування...