Події книги Агарона Аппельфельда розгортаються в західній Україні на тлі Другої світової війни. Місто окуповане німцями, всіх євреїв зігнали у гетто, звідки поступово етапують у трудові табори. Єврейські родини намагаються принаймні знайти прихисток для своїх дітей. Вони платять селянам, що ті переховували їх. Серед таких єврейських сімей і подружжя аптекарів Ганса та Юлії Манфельдів. Ганса вже вивезли до табору, а Юлія відчайдушно намагається знайти прихисток для їхнього 11-річного сина Гуго. Останньою надією Юлії стає її шкільна подруга - повія Мар'яна. Саме у її комірчині в публічному домі юний Гуго отримує свій прихисток на півтора роки. Саме гріховна, на перший погляд жінка рятує єврейського юнака від неминучої загибелі, щодня ризикуючи самій бути розстріляною за посібництво. На тлі піклування Мар'яни в серці Гуго зростає його перше кохання. Він ще не розуміє, що з ним відбувається, але його нестерпно тягне до неї. Це почуття більше, ніж подяка за прихисток і поживну їжу, це сильне перше кохання, яке він пронесе через усе життя, навіть втративши свою захисницю. Ця книга є не якоюсь надзвичайною історією. Цей роман про виживання в умовах війни, про те, що навіть така занепала жінка як Мар'яна має життєві цінності.

Книга «Цветы тьмы» стала моей первой книгой автора Агафона Аппельфельда. Мне всегда была интересна тема Холокоста. Но понимая, что это выдуманная история, мне все равно захотелось приобрести данную книгу. Меня заинтриговало описание и рецензия на эту книгу, я ожидала чего-то очень глубокого. Т. к очень люблю книги и фильмы с подтекстом, после которых не спится,когда мысли, рассуждения не покидают. Но, к сожалению, оказалось, что ожидания не подтвердились. Книга на один раз , если есть желании почитать художественное произведение на такую тематику, то конечно книгу можно и нужно купить. Но ждать чего-то очень интересного не стоит) История про мальчика Гуго, которого отдали на попечение женщине (Марьяне) из публичного дома, чтобы сохранить его жизнь, во время массового истребления евреев, не может не интриговать. Но на мой взгляд, книга затянута, мысли главного героя повторяются, да, Гюго ребёнок, но уделять повторам по несколько глав, это как-то не очень) Ещё момент, не хватило историй жизни женщин из публичного дома, что было до, какой был их жизненный путь, что завёл их в дом к старой мадам. Описание героинь начинается с описания их внешнего вида и заканчивалось фразой: «У А. был не простой путь, поэтому оказалась тут». Мне, лично, было бы очень интересно почитать, что у неё был за путь. Но увы... Книга читается легко, за 2 дня, не торопясь можно легко ее осилить. Это чисто мое субъективное мнение. Выбор за вами) Спасибо за внимание!

Аарон Аппельфельд письменник, який народився на території сучасної України в складні часи, і тому частина періоду дорослішання майбутнього письменника припав на період Другої світової Війни та часів Холокосту. Як і герой своєї книги він рано втратив батьків, тому багато з пережитого ним стало підґрунтям книги «Квіти пітьми». Головний герой книги Хуго переховується від німців у публічному будинку, навіть не підозрюючи, який заклад дав йому прихисток. Незважаючи на всю скрутність свого становища: голод, холод, бруд, він має найцінніший скарб – життя. І тут крім теми Холокосту, автор порушує ще одну не менш складну тему періоду Другої світової війни становище тих жінок, які працюють у цьому закладі, адже в подальшому їх чекає страшна доля «колабораціоністів». Автор описує складне життя періоду війни, без зайвого моралізаторства, залишаючи на розсуд читачів здійснення власної оцінки описаного. Книга важка, не в плані того як це написано, а в плані того, що описується в ній. Незважаючи на багато інформації про страхіття війни свідомість не може зрозуміти як людина може поводитися з подібними до себе, та на які жахіття вона здатна.