Книга складається з кількох розділів, оповідь в яких ведеться від різних персонажів. Кожен з них розказує свою частину історії, що в кінцевому результаті складає цілісну картинку, де все остаточно стає на свої місця. І хоч книга пишеться зі слів п'ятьох персонажів, все ж я б виділила в ній дві лінії, які здалися мені основними. Перша - це історія Авдія Горнича. Він рано втратив батька, потім всю родину вивезли до Архангельської області, де померли мама і сестра. Авдій кілька разів втікав з таборів, де його тримали, і одного разу зміг дістатися аж до свого рідного села, де на нього чекала його кохана Соломія. Потім парубок став свідком смерті своєї коханої, і знову - табори і каторжна робота від дзвінка до дзвінка. І тільки в Колимі йому нарешті усміхнулася доля, де він, завдяки старому шаману, дістав свободу. Друга історія - це історія дівчини Анжели, доньки талановитого художника. Вона вчиться на мистецтвознавця і сама заробляє собі на хліб та житло, тому і наймається копіювати полотна для власника галереї Жоржа Немолюка. За іронією долі, Жорж є сином того, хто винен у всіх поневіряннях Авдія. То ж коли Горнич рятує Анжелу від смерті, нарешті настає час для відплати... І кожен отримує те, на що заслужив...