Якась суцільна гора зі стереотипних тропів і сюжетних ходів. Акі взагалі не сподобався як персонаж, в розвиток обох героїв не віриться. Ще й максимально дивно показано досвід Умі (маю на увазі саме момент їхнього зі вчителем кохання) Єдиний плюс цієї манґи це мальовка, але через ніякий сюжет навіть до 2 зірочок не дотягує

Люблю читати однотомну манґу, бо вона має свої переваги — не потрібно чекати продовження і довго його збирати. Може здатися, але ж хіба в одному томі можна розповісти повноцінно історію? Ще й як! Прикладом цього, зокрема, є і ця дуже тепла і затишна манґа про двох хлопців — Умі та Акіо. Вони — різні. Умі — ніби сонечко, такий світлий і життєрадісний, а Акіо — навпаки похмурий, закритий в собі й йому не хочеться спілкуватися ні з дівчатами, ні з хлопцями. Він любить тільки квіти. Але доля якось зводить їх разом і вони починають більше спілкуватися одне з одним, навчатися, відкриватися. Це історія про кохання. Але не все так просто, адже обидва хлопці мають гіркі спогади і досвід, які заважають їм рухатися далі. Умі — наповнений світлом і любовʼю, але боїться дарувати її комусь особливому, адже не хоче бути зрадженим. Натомість Акіо досі живе спогадами й образами на свого батька і тому не хоче впускати в своє життя щастя. Вони хочуть кохати і бути коханими, але чи готові до цього? Тут лише 200 сторінок, але вийшла історія дуже щемливою, ніжною, доброю. Мене потішило, що в ній розкривається не лише лінія кохання, але й глибші питання — прийняття себе, вміння відпустити минуле, самокопання, переживання страху бути зрадженим тощо. Насправді манґа вийшла ще й глибокою. Що ще мені сподобалось — то це ілюстрації. Вони дуже гарні і теплі. Я хотіла розглядати кожен фрейм дуже довго! Цікаво, що навіть в ілюстраціях Умі зображений лише у світлих тонах, тоді як Акіо — більш темних, ще таким чином нам показують їхній контраст. Але, як відомо, протилежності притягуються. Проте щодо ілюстрацій, якщо чесно, інколи я трішки губилась, кому які слова належить і доводилось перечитувати. Це історія про кохання, але вона не «гаряча» і пристрасні сцени тут не те, щоб є. Але є дуже милі сцени

доволі мила манґа про двох студентів, де в кожного свої таргани в голові. та хоча у них були свої трабли, бексторі не дуже трагічні, тому історія досить затишна . у одного батько давно пішов з сім'ї до іншої жінки, а мати теж кинула дітей напризволяще. другий боїться самотності та постійно шукає партнерів на одну ніч, щоб якось втамувати своє розбите після першого невдалого кохання серце . вони дві протилежності, тому багато часу йде на те, щоб розібратися в собі й налагодити щирі близькі стосунки одне з одним. тільки під кінець потихеньку починає розквітати щось романтичне . історія місцями трошки зіжмакана, десь недосказана, але так буває коли треба впихнути все в один том. загалом комфортна штука і дуже приємна мальовка, мені ця манґака прям подобається