Ця книга (насправді це перша частина довжелезної серії) розповідає про школяра потраплянця, що раптово опинився у чаклунському світі і тепер має відвідувати чаклунську школу, разом з рештою таких само чарівних створінь як і він сам. Книга переповнена пласким гумором (по-суті це комедійно-пародійне фентезі з пригодами та магією), який спершу вам може сподобатися, але дуже швидко він стає циклічним і чим далі все йде тим більше воно починає дратувати і якщо ви гадаєте, що в наступних частинах стане краще, то ні. Знову ті само жарти по десятому колу, тож я попередив. Окрім циклічного гумору в який часто скочуються усі комедійні книги та фільми, тут ще є проблемою велика кількість другорядних персонажів, кожного з яких автор намагається запхати в історію та видати необхідну кількість "екранного часу". От тільки проблема в тому, що персонажі такі ж пласкі як і гумор цієї книги, тож досить швидко вони перетворюються на папуг, що повторюють одні й ті ж фрази і просто слугують для збільшення об'єму книги. І що ще гірше ці другорядні персонажі намертво приклеєні до головного героя, вони незмінні, їх ніким не доповнюють і вони доволі швидко починають дратувати. Сюжет сам по собі теж не є чимось геніальним, але свою функцію виконує. Загалом один раз прочитати можна, може навіть повеселить десь першу третину, але от читати наступні книги рекомендую тільки якщо ця дуже сподобалася, ну або дуже хочеться дізнатися чим же воно закінчиться.