Культ
Паперова книга | Код товару 750195
Yakaboo 3.8/5
Автор
Любко Дереш
Видавництво
Фоліо
Мова
Українська
Рік видання
2017
Рік першого видання
2001
Кількість сторінок
224
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
70х108/32 (~135х170 мм)

Усе про книжку Культ

Любко Дереш (народився 1984 р.) - одна з найпомітніших і найоригінальніших постатей нової української літератури. Твори Дереша - більш ніж суперечливі. Когось вони кидають у захват, інших примушують зсувати брови і говорити про "падіння морально-етичних цінностей". У видавництві "Фоліо" вийшли друком книжки Дереша "Архе" та "Поклоніння ящірці".

"Культ" (2001) - перший роман молодого автора, який одразу набув розголосу серед читацької аудиторії, а в деяких колах, немовби виправдовуючи свою назву, став майже культовим. Молодіжний побут, стосунки, сленг, ризиковані й смішні іграшки тинейджерів, їхні спроби за будь-яку ціну потрапити "по той бік реальності" - все це Дереш й одна з найкращих його книжок, що стала своєрідним підсумком літературних пошуків 90-х років ХХ століття.

Характеристики
Автор
Любко Дереш
Видавництво
Фоліо
Мова
Українська
Рік видання
2017
Рік першого видання
2001
Кількість сторінок
224
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
70х108/32 (~135х170 мм)
Рецензії
  •  
    Пам'ятка галицької психоделії, документалістика молодіжних неформальних рухів України 00-х. 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Читав "Культ" ще у зовсім іншій обкладинці - характерній темно-зеленій (вона, до речі, естетично була більш відповідною твору), тій, котра супроводжувала видання ще років 15 тому. То що можу сказати: на тоді - це було ідеальне чтиво. Зараз, скільки не пробував брати в руки - читати неможливо; надто чітко розумієш, що воно несерйозно. Втім, тоді, у нульові - царство контркультури і неформальної філософії - це був дійсно Дух Часу, щось, що дуже добре відповідало настроям молоді і було писано мовою самої молоді. В цьому, мабуть, і деяке новаторство Дереша - у своїй інформальності подачі прози він зайшов аж надто далеко, порівняно з традиційною літературою, зате - надзвичайно близько до реального молодіжного життя тих часів. Колориту - тонкого, не кожному зрозумілого (ось чому російськомовним майже нереально провідчувати "Культ" таким, яким він задумувався) - додає й локальна галицька говірка, яка тут представляє весь найширший її спектр: починаючи від слів-реліктів, що доживають у Львові ще з часів бабці-Австрії, і закінчуючи молодіжними діалектами, скороченнями і сленгами - але дуже місцевого розливу. Фактично, Дереш заснував мікро-жанр своєрідної "галицької психоделії", і став першим "громадянином" цієї "Психоделічної Галичини". До нього - у прозі та поезії існувала вся ця богемна "львівськість" (Винничук, Покальчук і так далі), але - ще не існувало львівськості нової, молодіжної. Адже вже на всі груди жила і творила молодь покоління Y, ранні мілленіали - люди зовсім нові, які інакше спілкувались, інакше думали, творили й інакше мріяли - а попри це, репрезентованими в мистецтві (за винятком музики, де саме з них сформувалась знаменита тусовка "Ляльки") ще не були. Дереш, власне, зафіксував все це у текстах. Хай вони і буйно вифантазувані, вигадані - але в самому їх стилі, описі, який подає Дереш, ці тексти є більш правдиві, ніж навіть яка-небудь фотографія. А сам Дереш, окрім письменника-психодельщика, виступив, в першу чергу, піонером-документалістом всього цього неформального руху. Ним наповнений весь "Культ", який наскрізно об'єднаний концептом музики, арт-рокових груп, музичного фанатизму - і це все, хоч виринає лише з-поміж сюжету, здається, є тут чи не головнішим, ніж сам сюжет. А власне музика, в першу чергу рокова - була ключовим елементом контркультурного молодіжного руху 00-х. Я, до речі, в нульових смакував "Культ" також під музику - той самий King Crimson, яскраво згадуваний у Дереша, а також Pink Floyd, запиваючи все це діло екзотичним зеленим чайком, який тоді коротко продавався в наших супермаркетах: елітний, порівняно дорогий, він був експортований з Китаю, де за якимись спецрецептами був збираний і готований вручну, через що давав дивний ефект не смаку, а ледь вловимого післясмаку (можна було зрозуміти, що ти випив, тільки після того, як випив), а також легкий "психоделічний" ефект - після декількох ковтків того чаю вдаряло в голову так, ніби ти спожив багато літрів пива. Тому для мене особисто "Культ" зайшов на одному подиху і навіть став одним з "програмних" творів, котрі по фрагментах будували мою особистість. Від тексту дійсно можна отримати задоволення - АЛЕ, його слід приймати у правильний час і правильному місці (що ідеально зівпало у випадку з 15-річним мною, але може не зівпасти з вами; мало того - з кожним роком ймовірність цього вдалого зівпадіння все зменшується, адже ми віддаляємося від епохи постмодерну, в якій писаний "Культ", з космічною швидкістю). Ще додам, що "Культ" - дивовижно кінематографічна штука. Ще тоді, читаючи, я одразу ж уявляв, як круто по цих подіях зняти фільм - звісно, втілюючи весь цей психодел в ефектах, щоб глядач слідом за ними "їхав", як і читач легенько "їде", пересуваючись по сюрреалістичному сюжету... Дуже дивно, що твір досі не екранізований. До речі, через багато років, в 2015-му, в такому ж до невиносимості галицькому Тернополі, такий же "громадянин психоделічної Галичини" Лесик Омодада видав ідеальний, готовий саундтрек для подібної екранізації. Це - альбом "Кімнати", чи не перша неопсиходелія, проспівана українською, і вже точно перша, котра створена з галицько-австрійським колоритом - тим самим, що пронизує і "Культ". Просто ввімкніть останню річ з альбому, "All My Gods", синхронно з останньою дією роману - де Семпльований і Малаялам (а потім і Банзай) опиняються на болотах Гтха'ата, стрівшись з богами древніх. Епічне поєднання.
  •  
    "Культ"
    В цій книзі події відбуваються у вигаданому місті під назвою «Мідні Буки» ця книга була видана у 2001 році видавництвом «Кальварія», а це перевидання, здається друге, видавництва фоліо. Головний герой Юрій Банзай стає викладачем в гімназії й знайомиться там з дуже цікавою дівчиною, яка є його ученицею. Банзай помічає, що в Мідних Буках відбуваються дуже дивні речі й він розуміє, що з цими подіями пов’язана Дарця та сама учениця.

    Ця книга про людину, яка вже майже стала дорослою і перейшла в такий собі дорослий світ в, якому немає місця для чогось надзвичайного, а Дарця є його протилежністю, вона підліток, який хоче розібратися у свої відчуттях і почуттях і робить це за допомогою медитації. Книга мені дуже подобається, з неї я розпочала своє знайомство з творчістю цього автора.

    Єдине, що в цій книзі викликало у мене досить змішані почуття так це закінчення, яке було досить дивним і не повністю закривало всі відкриті питання. Хоча в загальному книга чудова, я особисто раджу починати своє знайомство з творчістю автора з книги "Поклоніння ящірці".
Купити - Культ
Культ
70 грн
Немає в наявності
 
Інформація про автора
Любко Дереш
Любко Дереш

Яскравий представник новітнього покоління українського красного письменства. Його твори представляють собою суміш містики, фентезі та неформальної молодіжної субкультури. Якщо ви хочете перейнятися енергією нового покоління, то неодмінно потрібно купити книги Любка Дереша. У них читача чекає шипучий коктейль з інтриги і пригод, який плавно перетікає в льодовий душу хоррор. На полицях книгарень мож...

Детальніше

Рецензії Культ

  •  
    Пам'ятка галицької психоделії, документалістика молодіжних неформальних рухів України 00-х. 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Читав "Культ" ще у зовсім іншій обкладинці - характерній темно-зеленій (вона, до речі, естетично була більш відповідною твору), тій, котра супроводжувала видання ще років 15 тому. То що можу сказати: на тоді - це було ідеальне чтиво. Зараз, скільки не пробував брати в руки - читати неможливо; надто чітко розумієш, що воно несерйозно. Втім, тоді, у нульові - царство контркультури і неформальної філософії - це був дійсно Дух Часу, щось, що дуже добре відповідало настроям молоді і було писано мовою самої молоді. В цьому, мабуть, і деяке новаторство Дереша - у своїй інформальності подачі прози він зайшов аж надто далеко, порівняно з традиційною літературою, зате - надзвичайно близько до реального молодіжного життя тих часів. Колориту - тонкого, не кожному зрозумілого (ось чому російськомовним майже нереально провідчувати "Культ" таким, яким він задумувався) - додає й локальна галицька говірка, яка тут представляє весь найширший її спектр: починаючи від слів-реліктів, що доживають у Львові ще з часів бабці-Австрії, і закінчуючи молодіжними діалектами, скороченнями і сленгами - але дуже місцевого розливу. Фактично, Дереш заснував мікро-жанр своєрідної "галицької психоделії", і став першим "громадянином" цієї "Психоделічної Галичини". До нього - у прозі та поезії існувала вся ця богемна "львівськість" (Винничук, Покальчук і так далі), але - ще не існувало львівськості нової, молодіжної. Адже вже на всі груди жила і творила молодь покоління Y, ранні мілленіали - люди зовсім нові, які інакше спілкувались, інакше думали, творили й інакше мріяли - а попри це, репрезентованими в мистецтві (за винятком музики, де саме з них сформувалась знаменита тусовка "Ляльки") ще не були. Дереш, власне, зафіксував все це у текстах. Хай вони і буйно вифантазувані, вигадані - але в самому їх стилі, описі, який подає Дереш, ці тексти є більш правдиві, ніж навіть яка-небудь фотографія. А сам Дереш, окрім письменника-психодельщика, виступив, в першу чергу, піонером-документалістом всього цього неформального руху. Ним наповнений весь "Культ", який наскрізно об'єднаний концептом музики, арт-рокових груп, музичного фанатизму - і це все, хоч виринає лише з-поміж сюжету, здається, є тут чи не головнішим, ніж сам сюжет. А власне музика, в першу чергу рокова - була ключовим елементом контркультурного молодіжного руху 00-х. Я, до речі, в нульових смакував "Культ" також під музику - той самий King Crimson, яскраво згадуваний у Дереша, а також Pink Floyd, запиваючи все це діло екзотичним зеленим чайком, який тоді коротко продавався в наших супермаркетах: елітний, порівняно дорогий, він був експортований з Китаю, де за якимись спецрецептами був збираний і готований вручну, через що давав дивний ефект не смаку, а ледь вловимого післясмаку (можна було зрозуміти, що ти випив, тільки після того, як випив), а також легкий "психоделічний" ефект - після декількох ковтків того чаю вдаряло в голову так, ніби ти спожив багато літрів пива. Тому для мене особисто "Культ" зайшов на одному подиху і навіть став одним з "програмних" творів, котрі по фрагментах будували мою особистість. Від тексту дійсно можна отримати задоволення - АЛЕ, його слід приймати у правильний час і правильному місці (що ідеально зівпало у випадку з 15-річним мною, але може не зівпасти з вами; мало того - з кожним роком ймовірність цього вдалого зівпадіння все зменшується, адже ми віддаляємося від епохи постмодерну, в якій писаний "Культ", з космічною швидкістю). Ще додам, що "Культ" - дивовижно кінематографічна штука. Ще тоді, читаючи, я одразу ж уявляв, як круто по цих подіях зняти фільм - звісно, втілюючи весь цей психодел в ефектах, щоб глядач слідом за ними "їхав", як і читач легенько "їде", пересуваючись по сюрреалістичному сюжету... Дуже дивно, що твір досі не екранізований. До речі, через багато років, в 2015-му, в такому ж до невиносимості галицькому Тернополі, такий же "громадянин психоделічної Галичини" Лесик Омодада видав ідеальний, готовий саундтрек для подібної екранізації. Це - альбом "Кімнати", чи не перша неопсиходелія, проспівана українською, і вже точно перша, котра створена з галицько-австрійським колоритом - тим самим, що пронизує і "Культ". Просто ввімкніть останню річ з альбому, "All My Gods", синхронно з останньою дією роману - де Семпльований і Малаялам (а потім і Банзай) опиняються на болотах Гтха'ата, стрівшись з богами древніх. Епічне поєднання.
  •  
    "Культ"
    В цій книзі події відбуваються у вигаданому місті під назвою «Мідні Буки» ця книга була видана у 2001 році видавництвом «Кальварія», а це перевидання, здається друге, видавництва фоліо. Головний герой Юрій Банзай стає викладачем в гімназії й знайомиться там з дуже цікавою дівчиною, яка є його ученицею. Банзай помічає, що в Мідних Буках відбуваються дуже дивні речі й він розуміє, що з цими подіями пов’язана Дарця та сама учениця.

    Ця книга про людину, яка вже майже стала дорослою і перейшла в такий собі дорослий світ в, якому немає місця для чогось надзвичайного, а Дарця є його протилежністю, вона підліток, який хоче розібратися у свої відчуттях і почуттях і робить це за допомогою медитації. Книга мені дуже подобається, з неї я розпочала своє знайомство з творчістю цього автора.

    Єдине, що в цій книзі викликало у мене досить змішані почуття так це закінчення, яке було досить дивним і не повністю закривало всі відкриті питання. Хоча в загальному книга чудова, я особисто раджу починати своє знайомство з творчістю автора з книги "Поклоніння ящірці".
  •  
    Культовый шок.
    Вторая книга автора, которую решила почитать, ибо первая оставила неоднозначные впечатления.

    Пару слов про сюжет: многим хочется попасть по ту сторону реальности. Но что же поджидает за пределами действительности? Это и предстоит узнать главным героям “Культа”.

    Роман «Культ» является дебютным произведением Любомира Дереша, написанный, когда писателю было всего шестнадцать лет.

    Дереш очень рано ворвался в мир большой литературы, поэтому любопытно было почитать роман, который считается одним из лучших книг автора. Плюс многие утверждают, что это новое веяние в украинской литературе 21 века.

    И вот, я прочитала “Культ” и ... ничего не поняла.

    Коротко про книгу: без 100 грамм не разберешься.

    Наркотики, секс, похоть, насилие на фоне не сильно интересного фантастического сюжета. Больше нечего и добавить...

    Зачем все это было написано? Ищу ответ, но не могу найти, а хотелось бы, ведь произведение переведено на сербский, немецкий, болгарский, польский, итальянский, французский языки.

    Возможно, это просто не моя история.
  •  
    КУЛЬТ
    Йой, що. це. було? Процитую одного з персонажів твору: "шиза падкралась нєзамєтна"! Перед нами насправді культовий роман українського письменника Любки Дереша "Культ" - дійсно...неоднозначне та психоделічне читання, під час процесу поглинання книжки тобі самому здається, що ти так надихався чогось психоделічного, адже...невже це українська література? Неймовірно!
    Головний герой роману, Юрко Банзай, стає викладачем у гімназії "Шкура Оленя". Там усе як в звичайних гімназіях: випивка, куріння, хіть та юрба юних людей, які неодмінно шукають собі пригоди на одне місце. Юрко, який й до того споглядав у психотропному трансі чимало дивного, несподівано закохується у свою ученицю, якої її вчителька у дитинстві навчила мистецтву "виходу з себе". Удвох вони зіштовхуються із незнаним та таємничим, що снує в стінах гімназії і загрожує не тільки "Шкурі Оленя", а й всьому всесвітові.
    Дуже неоднозначно. Якщо чесно, нагадує якійсь фанфікшн про парубка своєї доби (90-ті - 00-ві), який зустрічається із чудовиськами доробку Лавкрафта. Все що вам потрібно, аби поринути в "Культ": знання Лавкрафта та щось міцненьке!
  •  
    Культовий "Культ"
    "Культ" - це щось дійсно цікаве та незвичайне в українській літературі. Можна сперечатися, гарний це твір, чи ні, але те, що надзвичайно дивакуватий та несхожий на іншу українську літературу - це точно! Письменнику цього твору, Любку Дерешу, на момент написання було 16 років! По мові й загальній атмосфері твору це чудово прослідковується - одним із небагатьох факторів, які сподобалися мені у цьому творі є саме атмосфера кінця 90-тих - початку 00-вих. Герої поводять себе як справжні шалені підлітки свого покоління і за цим дуже цікаво спостерігати.
    Головний наш герой - це Юрко Банзай, який влаштовується на роботу до гімназії вчителем. Там він закохується у свою ученицю Дарку, яка є такою "не схожою на всіх" і знає трошечки більше про астрал, ніж насправді має. Банзай теж не звичайний - певний час він захоплювався наркотичними речовинами (не будемо ігнорувати той факт, що до цих пір їх полюбляє). Разом вони мають протистояти величному злу, яке автор запозичив у Говарда Філіпса Лавкрафта (так, це ті самі Дагони, Йог-Сототи та Ктулху). Загалом, з твором можна ознайомитися у розважальних цілях - почудувати вас він точно зможе.
 
Характеристики Культ
Автор
Любко Дереш
Видавництво
Фоліо
Мова
Українська
Рік видання
2017
Рік першого видання
2001
Кількість сторінок
224
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
70х108/32 (~135х170 мм)
Палітурка
Тверда
Папір
Газетний пухкий
Тираж
2000
ISBN
978-966-03-7788-2
Вага
180 гр.
Тип
Паперова
Література країн світу
Українська література
Література за періодами
Сучасна література
 

Про автора Культ