Давно вже стикався з фактами привласнення росіянами всього чужого. Тут і державні символи від гербу, прапору, Кремля до самоназви «Росія», і побутові речі – тільняшка, ватник, самовар, матрьошка тощо. А ще купа винаходів, пісень, літературних творів, «національних» страв, усього не перелічиш. Справді, за кількістю запозиченого Росія займає перше місце в світі та ще й хизується нібито все те є її споконвічне. Складається таке враження, що схильність до плагіату, копіювання чужого у росіян в крові. Ніяк не можуть позбавитися своїх імперських амбіцій і настирливо твердять про свою велич, самобутність та оригінальність, створюючи зі скопійованого «національні бренди». А треба вже, нарешті, припинити красти досягнення та здобутки в інших народів, та зайнятися створенням власної, питомої культури. В книжці докладно і ґрунтовно розвінчуються численні міфи та хибні думки стосовно «тисячолітніх» російських брендів, наводяться наукові докази того чи іншого запозичення. До видання надано перелік джерел, головним чином російських, що додає об’єктивності викладеному матеріалу, а також ілюстрації, що унаочнюють написаний доступною простою мовою текст. Дякую авторові, що звів весь цей матеріал в одну книжку. Дуже цікава і пізнавальна підбірка. Прочитав сам і буду рекомендувати іншим, бо все в ній написане - чиста правда!