Книга Кольори наших споминів

5
4
Код товару: 1137251

Книга Кольори наших споминів

5
4
Код товару: 1137251
Формат
Товар бере участь у таких промо:
Мова книги
Видавництво
Рік видання
Опис книги

Чи замислюємося ми, яку роль грає колір у нашому житті? Мабуть, що ні. Адже ми так звикли до різнобарв’я світу, що у вирі сучасного життя майже не помічаємо цього. Утім колір має давню, багату й загадкову історію.

Ви хочете дізнатися, коли жовтий став кольором перемоги і чому діти не люблять фіолетовий? Чому червона автівка не надто пасує поважному «батечку сімейства» і чи справді спати на чорних простирадлах означає прикликати до себе ночами диявола? Чому зелений іще від доби Середньовіччя набув поганої слави, що подеколи переслідує його й сьогодні, а смужки на одязі донедавна сприймали як щось непристойне?

Тож вирушайте у захопливу подорож разом із французьким істориком Мішелем Пастуро — ерудованим мрійником, цікавим оповідачем, знаним фахівцем кольорів. Його «хроматичний щоденник», довжиною в півстоліття (1950–2010), простежує історію кольорів у Франції та Європі й охоплює чи не всі царини людського життя — одяг і їжу, спорт і кіно, літературу, мову та живопис, емблеми, герби та прапори, музеї, метро тощо.

Кольори навкруги. Варто їх побачити.

Характеристики
Кількість сторінок
232
Відгуки
5
4
Віталій Перкун
15 січня 2022 р
Кольори культури
Книга проф. Мішеля Пастуро, видатного французького дослідника допоміжних історичних дисциплін, зокрема геральдики, сфрагістики, є підсумком його тривалих студій із відтинку кольору в європейській культурі. Використовуючи топос кольору історик вдало, немов крізь збільшуване скло, показує хитросплетіння історії суспільства, а зокрема такі його сторони, котрі досить складно вловити крізь призму писемних джерел: формування смаків, соціальних та церковних ієрархій, ритму та еволюції розвитку суспільства, ментальності. Подібно як печатка, герб, назагал знаки як такі, так і кольори допомагають нам усвідомити певні соціальні закономірності, категорію часу, осмислити довге тривання людини в постійно змінному світі. Історик показує як можна використати речі,знаки, символи аби яскравіше, чіткіше, "у кольорі" показати світ, у якому ми живемо та який ми співтворимо. Колір, як знак, вказує на щось більше аніж сам колір. Ось яка головна ідея книги. Тому вона йде у ряді книг автора про дослідження червоного, синього, зеленого, чорного, жовтого, а також історії смужок. Дослідження Мішеля Пастуро стоїть у ряді значимих студій кольору Й. Гете, Л. Віттгенштайна. Книга важлива для фахівців істориків, соціологів, теологів, правників, істориків мистецтва, а також тих, хто цікавиться історією як соціальною динамікою, а не статикою. Окремо слід наголосити на важливих згадках М. Пастуро про його навчання у середній школі, де школярі вивчали ЛАТИНУ! І слушно автор наголошує: без гуманітарної освіти, без присвоєння латини (додати ще слід і греки) та кількох ін. європейських мов ми не зможемо ані присвоїти спадок європейської культури, ані бути її наслідувачами. Тому також варто такі книги читати "чиновничкам від науки та освіти" і зрозуміти наскільки важливими є системні знання та системні наукові дослідження.
Мэри Олекса
2 жовтня 2021 р
Интересный опыт
Про значение цветов я задумывалась очень давно, но как-то не искала возможности узнать подробнее. Много лет назад у меня была знакомая, которая очень много значения придавала цветам в гардеробе, интерьере и природе. Я тогда удивлялась и задавала вопросы, было просто интересно. А сейчас мне попалась книга Пастуро, словно знак, что пора заняться изучением данного вопроса. Ведь так много символического в том же искусстве, посвященного цветам и их влиянию на нас. Я с удовольствием прочитала эту книгу и мне хочется найти другие книги автора, очень жаль что они сейчас не переиздаются. На самом деле я никогда не думала о том, насколько это увлекательно читать и разбираться в цветах. Раньше я уже пыталась читать книги о цвете, но ни одна не заняла меня настолько сильна как эта. автор не просто рассказывает нам значение цвета, он преподносит нам его историю. Это очень интересно. "Наши сегодняшние знания - вовсе не абсолютная и непререкаемая истина, а всего лишь один из этапов не склонной к постоянству истории познания."(с)
Irine West
20 вересня 2021 р
New red або чи є червона сукня червоною без того, хто на неї дивиться.
У світі вигаданих фахів подекуди поміж продавців хмар, фіглярів та вар`ятів трапляються історики кольорів, принаймні так сприймали Мішеля Пастуро на початку наукової кар’єри. Автор розвідок із середньовічної геральдики захопливо розповідає про символіку кольору, слідом за Ґете і Вітґенштайном задаючись питанням, що є колір, і чи залишиться червона сукня червоною без того, хто на неї дивиться. Копирсаючись в архівах, Пастуро натрапляє на рідкісні кольорові фото станцій паризького метро, такими, як їх він бачив у дитинстві, і зауважує, що його власна пам'ять «перефарбовує» сірі автомати з мандариновими цукерками на помаранчеві. «Між реальним кольором, кольором, який сприймають, і кольором, який називають(або репрезентують), втручаються незліченні перешкоди, зовнішні шуми та спотворення». А ще Мішель Пастуро – той, хто знає напевно, що середньовічні свині не були білими і, консультуючи зйомки фільму «Ім`я рози» за романом Умберто Еко, змушує на знімальному майданчику фарбувати балончиками білих свиней. Тато Мішеля навіть якийсь час товаришував із Сальвадором Далі, і як Далі, він також полюбляє Вермєєра, особливо його поєднання синього і жовтого. Змішавши ці два кольори, отримаємо зелений - улюблений колір самого Пастуро, що про нього він напише окрему книгу, а також про червоний, синій і чорний. Будемо сподіватись колись їх побачити і в українських перекладах.
Виникли запитання? 0-800-335-425
Зв'язатися