Збірка есеїв, в яких досліджуються культурні процеси України доби Незалежності, їх суголосність поступу цивілізованого світу. Це панорама українських проєктів за кордоном, колаборацій з іноземними колегами, внеску наших митців у міжнародні дискусії, нових підходів, які народжуються в Україні.

Назва обігрує термін “когнітивна деокупація” як подолання російського імперіалізму. Він століттями закладав міни як у нашу свідомість, так і у сприйняття України у світі. Книга працює на дезактивацію цих стереотипів. Це бачення критика, що знаходиться на україноцентричних позиціях, розділяє універсальні цінності, протистоїть комплексу меншовартості у вітчизняному дискурсі. Аналіз культурної складової формування української державності та суверенітету, внеску України в загальний деколонізаційний діалог.   

Книга має два розділи.

Перший, “Україна як метод”, присвячений дискусіям та проєктам, в яких проявляється українська культурна суб’єктність. Цей процес відкриває нові підходи до емансипації поневолених народів, дезавуює колоніальні ієрархії, розкриває нанесені російським імперіалізмом травми.

Другий, “Україна на Плато людства”, висвітлює українські мистецькі явища у контексті світових. Важливою складовою є огляди Венеційської бієнале, яку автор досліджує з 2001 року. Аналіз подій чергується з текстами про дієвців різних генерацій. Це сприяє розумінню генези українського суспільства, яке знаходиться на фронтирі оборони глобальної демократії.