Юна, красива, знатна, багата... Найбагатша наречена країни. Здається, у Гальшки було все для щастя. Та цього виявилося замало. Зізнаюся, я мало знала про Гальшку (Єлизавету) Острозьку. А ця книга розкрила мені її біографію у цікавому стилі. Гальшка народилася у 1539, померла 1582 році. І щастя за свій короткий вік пізнала мало. Напівсирота з багатого і знатного роду, вона не могла вийти заміж за коханого. Як дорогий трофей, переходила з рук у руки. Її опікуни - польський король і рідний дядько - використовували її руку для власних інтересів. Хочеш вірного підданого? Видай за нього багату спадкоємицю. Моє читання супроводжував постійний смуток через долю Гальшки. Молода, освічена і багата жінка - як листочок за вітром. Всі її бажання, всі почуття знехтувані. Її красі і статкам всі заздрили, але якою ж нещасною вона прожила своє коротке життя. Я люблю такі книги: вони розкривають історичних персонажів з точки зору особистого життя. Історичний контекст авторка вводить у формі діалогів героїв: так читати цікавіше, ніж великі фактологічні відступи. Принаймні мені. У книзі є чимало знайомих імен - Роксолана, Байда Вишневецький, Северин Наливайко. Це період заснування Острозької академії і розвитку книгодрукування. Після читання хочеться більше дізнатися про той історичний період і відвідати Острог.

Єлизавета Іллівна Острозька, вона ж Гальшка - княгиня, меценатка, співзасновниця Острозької Академії. Ох, і важка доля випала на її тендітні плечі. Єдина донька Іллі Острозького та Беати Косцелецької народилася після смерті батька, матір виховувала її в строгості і часу на неї особливо не мала, проте вчителі у неї були найкращі. У 13 років Гальшка бере шлюб з князем Сангушком та щастя їхнє триває недовго, Дмитра вбивають, а вагітну Єлизавету повертають матері, дитина народжується недоношеною і помирає. Потім було іще два шлюби, які не принесли щастя ні княгині ні її чоловікам. Згодом Гальшка переписує більшу частину свого майна дядькові, живе тихо, скромно, облаштовує лікарні, засновує навчальний заклад. "У кожної долі - своя клепсидра та свій дзбанок щастя. І свої хрести доріг та вітражі до раю. І не важить, скільки пустель слід перейти, важливо лишитись для когось крилом ангела" (с) Історичний роман, написаний на реальних подіях. Авторка проробила колосальну роботу, відчуваються глибокі знання епохи. Тут про кохання, зради, інтриги, авантюри. Цікаво, захопливо, а мова заслуговує особливої похвали - вона розмаїта, жива, смачна. Достойний твір української літератури.