Очень веселая и забавная книга, которая порадует не только детей, но и взрослых. Написана в интересной манере, много иллюстраций и мало текста - как раз такой подход который порадует тех, кто не любит читать. Благодаря юмору книга читается быстро и легко и если она и не способна привить любовь к чтению, но способна изрядно повеселить. Именно после этой книги мой ребенок проявил интерес к тем книгам, в которых есть юмор, поэтому в некоторой степени можно сказать, что она положительно повлияла на ребенка. Конечно нельзя относиться серьезно к этой книге и ждать что после нее у ребенка проснется сильная любовь к чтению. Нужно понимать, что прежде всего на это могут повлиять только родители, подающие правильный пример. Но попробовать, думаю, определенно стоит. Не все дети понимают, что есть действительно интересная, расслабляющая литература.

Чи можна просто взяти парочку маркерів і створити крутий артбук? Виявляється можна. Принаймні Франсуазі Буше це вдалося. Головний чарівний інгредієнт у "Книжці, яка допоможе полюбити книжки навіть тим, хто не любить читати" - це гумор. Він такий наївний, інколи трохи дивний, інколи дуже дивний, та якщо все сприймати як жартівливу розвагу, то читати ці кумедні малюнки справді весело. Книжку можна просто гортати на самоті і реготати, а можна зібратися компанією друзів і насміятися досхочу разом. Головне правило читання цієї книжки - не дивуватися порадам пришити собі третю руку або читати під час землетрусу. Деякі книжкові переваги тут цілком очевидні - як-то відсутність калорій чи збільшення словникового запасу, а деякі дуже несподівані, скажімо, книжка, яка сама себе повертає до бібліотеки. А ще не дивуйтеся випадковим оголошенням на сторінках книжки і дисклеймерам від авторки про те, що вона написала повну дурню. Оформлена книжка непогано: цупкий папір, гарний переклад. Шкода, що не тверда обкладинка, але тримається все ніби міцно. Читати, реготати і любити книжки ще більше!

Взагалі-то для нас проблема полюбити книжки не стоїть, оскільки нашій дитині читати як раз подобається, але в сучасного покоління дітей вона таки є. "Не люблю читати", - це можна почути дедалі частіше. І тут нічого не вдієш, вони просто не такі, як ми. В нинішніх дітей кліпоподібне мислення. Вони краще засвоюють інформацію невеликими порціями, швидко перемикаючись між інформаційними потоками, але надовго фіксуватись на них не здатні, мислять переважно образами, швидше діють, ніж думають. Чи треба змушувати їх читати? Звичайно ж, бо ніякий Інтернет не замінить хорошу книгу. От авторка й намагається заохотити це зробити, причому, врахувавши всі сучасні вікові та цивілізаційні особливості. А що - образи, картинки, мінімум тексту та максимум гумору. Здається, це і є рецепт успіху. Правду кажучи, ми вже давно збираємо книжки Франсуази Буше, оскільки її підхід дуже імпонує нашій дитині - вона сама її замовляє. Але, на мій погляд, решта її книжок для дітей на "вічні" теми, як-от: кохання, дорослішання, щастя та інше - більш корисні. Цю взяли тільки для колекції.