Книга Книжка для дорослих. Як старшати, але не старіти

14 Відгуків

Книга Книжка для дорослих. Як старшати, але не старіти

14 Відгуків
Формат
Мова книги
Видавництво
Рік видання
Категорія

Реалістично про старшання у новій книзі Дарки Озерної "Книжка для дорослих. Як старшати, але не старіти", яка стала третьою у серії "Оптимістично про здоров’я".

Власне, в нашому інформаційному просторі життя всіх людей, старших навіть за 35 років, малопомітне. Чим живуть "дорослі"? А це правда, що старші люди всі хворі, занудні, несучасні, не хочуть сексу і не подобаються собі в дзеркалі?.. Ні, неправда. Давно на часі переглянути ставлення до віку, старіння, старшання, хронічних хвороб. При чому не просто "взяти і перестати хворіти", а збагнути, що з нами відбувається, які є ризики та можливості в кожного віку, та продовжити старшати, та не старіти.

"Книжка для дорослих. Як старшати, але не старіти" в цьому допоможе. В ній йде мова про чинники, що сповільнюють чи прискорюють старіння, про запобігання серцево-судинним хворобам та раку, життя з діабетом та хворобами легень й кишківника, піклування про тіло від очей до кісток, психічний добробут, загальні та специфічні поради з харчування, про менопаузу, ерекцію, секс, й те, як жити довго і щасливо. Тільки без магії й чарівних пігулок.

Дарка Озерна, як завжди легко, науково й доказово, з цитатами Оксани Забужко, Євгенії Кузнецової, Сергія Жадана, Юрія Іздрика, Патріарха Юрія Андруховича, Івана Семесюка та Леся Подерв’янського дає відповіді на неочікувані та провокативні питання:

  • Чи є підґрунтя в мему про "склянку води на старості" та який зв’язок може бути між зневодненням та маячінням?
  • Яким зморшкам можна запобігти, а які розгладити, як вам того хочеться? 
  • Чому бути солодкими пиріжечками після сімдесяти – дуже навіть добре?
  • Чому варто подарувати батькам кілька секс-іграшок?
  • Чи рятують кросворди від деменції? 
  • Чому дуже немолода сусідка вважає вас повією?
  • Чому від корисних яблук та гарбуза у вас болить живіт?
  • Чому дарувати пляшку червоного – сексі, а коробку цукерок – ні?

Книжку доповнюють вже традиційні ілюстрації від Ольги Дегтярьової.

Відгуки про книжку

Футурологи кажуть (нуок, не всі, але Андрій Длігач у мене в ефірі точно казав), що людство все більш інфантилізується. І тому йому все цікавіше читати про дорослішання і старшання. Особливо якщо дізнаєшся, що дорослий і старший — не обов'язково дорівнює (виявляється!) старий і немічний. І тут найцікавіше (пам'ятаєте чиєсь "стиль суперечки важливіший за предмет суперечки"?) — мені важливо, з якою інтонацією мені повідомляють навіть найцікавішу і найважливішу для мене інформацію. Адже часто-густо наук-поп, який пояснює людині як працює її біологічна машинка, грішить інтонацією менторсько-поблажливою: "все це гормони", "ви всі наїйвні романтичні дурники, все це хімія", "любов це хвороба" і оце от все... Мені особисто таке "інтонування" заважає читати навіть найцікавішу інформацію. Дарина Озерна — і це відчувається кожному рядку цієї книжки — поважає той простий і не очевиний факт, що живі люди — живі. І при цьому по-дорослому тверезо і раціонально "розкладає по поличках" важливі речі. Думаю у цьому секрет такого приємного читання цієї книжки. Призволяйтеся :)

Роман Коляда, радіо та телеведучий, композитор, автор музичних портретів людей

Читаючи цю книжку я відчувала полегшення, що трохи дивно для книжки з такою кількістю сумної статистики. А втім це відчуття мене не полишає, бо я читаю, і чую дорослий голос, позбавлений специфічного пострадянського намагання всім сподобатись, сховатися за нагромадженням приголомшливих цитат, перестрахуватися посиланням на авторитет, я чую інтонації внутрішньої свободи, які сприймаєш як норму у нескалічених вторинним статусом мовах, але які все ще впадають в око, коли читаєш нехудожні тексти українською. Це внутрішня свобода, яку тільки володіння усім діапазоном мови — включно з анекдотами і застільними жартами, своїми, сучасними, цитатами і натяками, жаргоном, — і дає. Це внутрішня свобода, яку помічаєш, бо Дарія Озерна пише про проблеми суспільства, як от алкоголізм чи невміння давати собі раду з емоціями та сімейними негараздами, без знеособлення, аж до особистих прикладів. Так пишуть в неприсоромлених культурах, так пишуть, коли це суспільство справді твоє і нічиєї на світі санкції не потрібно, щоби чесно з ним розмовляти.

Оксана Форостина, видавчиня, письменниця, журналістка

Колись я думала, що в 40 років людина невідомо для чого живе, якщо вона не ВЕЛИЧНА! А це, погодьтеся, світить не усім. В 40 років, особливо якщо ти жінка, тебе фактично нема. Момент, коли тебе не помічають як із космосу, так і тут, на землі. Хто здєсь?

Але зараз мені 48 і я усвідомлюю, наскільки важливо добре знати себе, турбуватися про те, щоб якість мого життя, мислення, вигляду була на гідному рівні доооовгі роки. І це залежить від мого здоров'я, що напряму залежить від того, як я сплю, що я їм, скільки п'ю, як я реагую на виклики і проблеми, які люди моєї сили та оточення, що мене підсилює, смішить, надихає і врівноважує, як фізичне навантаження допомагає впоратися з загальножиттєвим. Взагалі щоб довше не почуватися старою, треба раніше відчути себе дорослою людиною, котра відповідає за своє життя, і спробувати робити це із задоволенням. Іронічно, легко, доказово про прості зміни, які можуть значно поліпшити наше життя, вживаймо книгу і помірні дози алкоголю, а не фуфломіцини і бухло.

Лариса Денисенко,  письменниця, правозахисниця

Продавець товару
Код товару
1290393
Доставка, оплата та гарантія
Вказати місто доставки Щоб бачити точні умови доставки
Опис книги

Реалістично про старшання у новій книзі Дарки Озерної "Книжка для дорослих. Як старшати, але не старіти", яка стала третьою у серії "Оптимістично про здоров’я".

Власне, в нашому інформаційному просторі життя всіх людей, старших навіть за 35 років, малопомітне. Чим живуть "дорослі"? А це правда, що старші люди всі хворі, занудні, несучасні, не хочуть сексу і не подобаються собі в дзеркалі?.. Ні, неправда. Давно на часі переглянути ставлення до віку, старіння, старшання, хронічних хвороб. При чому не просто "взяти і перестати хворіти", а збагнути, що з нами відбувається, які є ризики та можливості в кожного віку, та продовжити старшати, та не старіти.

"Книжка для дорослих. Як старшати, але не старіти" в цьому допоможе. В ній йде мова про чинники, що сповільнюють чи прискорюють старіння, про запобігання серцево-судинним хворобам та раку, життя з діабетом та хворобами легень й кишківника, піклування про тіло від очей до кісток, психічний добробут, загальні та специфічні поради з харчування, про менопаузу, ерекцію, секс, й те, як жити довго і щасливо. Тільки без магії й чарівних пігулок.

Дарка Озерна, як завжди легко, науково й доказово, з цитатами Оксани Забужко, Євгенії Кузнецової, Сергія Жадана, Юрія Іздрика, Патріарха Юрія Андруховича, Івана Семесюка та Леся Подерв’янського дає відповіді на неочікувані та провокативні питання:

  • Чи є підґрунтя в мему про "склянку води на старості" та який зв’язок може бути між зневодненням та маячінням?
  • Яким зморшкам можна запобігти, а які розгладити, як вам того хочеться? 
  • Чому бути солодкими пиріжечками після сімдесяти – дуже навіть добре?
  • Чому варто подарувати батькам кілька секс-іграшок?
  • Чи рятують кросворди від деменції? 
  • Чому дуже немолода сусідка вважає вас повією?
  • Чому від корисних яблук та гарбуза у вас болить живіт?
  • Чому дарувати пляшку червоного – сексі, а коробку цукерок – ні?

Книжку доповнюють вже традиційні ілюстрації від Ольги Дегтярьової.

Відгуки про книжку

Футурологи кажуть (нуок, не всі, але Андрій Длігач у мене в ефірі точно казав), що людство все більш інфантилізується. І тому йому все цікавіше читати про дорослішання і старшання. Особливо якщо дізнаєшся, що дорослий і старший — не обов'язково дорівнює (виявляється!) старий і немічний. І тут найцікавіше (пам'ятаєте чиєсь "стиль суперечки важливіший за предмет суперечки"?) — мені важливо, з якою інтонацією мені повідомляють навіть найцікавішу і найважливішу для мене інформацію. Адже часто-густо наук-поп, який пояснює людині як працює її біологічна машинка, грішить інтонацією менторсько-поблажливою: "все це гормони", "ви всі наїйвні романтичні дурники, все це хімія", "любов це хвороба" і оце от все... Мені особисто таке "інтонування" заважає читати навіть найцікавішу інформацію. Дарина Озерна — і це відчувається кожному рядку цієї книжки — поважає той простий і не очевиний факт, що живі люди — живі. І при цьому по-дорослому тверезо і раціонально "розкладає по поличках" важливі речі. Думаю у цьому секрет такого приємного читання цієї книжки. Призволяйтеся :)

Роман Коляда, радіо та телеведучий, композитор, автор музичних портретів людей

Читаючи цю книжку я відчувала полегшення, що трохи дивно для книжки з такою кількістю сумної статистики. А втім це відчуття мене не полишає, бо я читаю, і чую дорослий голос, позбавлений специфічного пострадянського намагання всім сподобатись, сховатися за нагромадженням приголомшливих цитат, перестрахуватися посиланням на авторитет, я чую інтонації внутрішньої свободи, які сприймаєш як норму у нескалічених вторинним статусом мовах, але які все ще впадають в око, коли читаєш нехудожні тексти українською. Це внутрішня свобода, яку тільки володіння усім діапазоном мови — включно з анекдотами і застільними жартами, своїми, сучасними, цитатами і натяками, жаргоном, — і дає. Це внутрішня свобода, яку помічаєш, бо Дарія Озерна пише про проблеми суспільства, як от алкоголізм чи невміння давати собі раду з емоціями та сімейними негараздами, без знеособлення, аж до особистих прикладів. Так пишуть в неприсоромлених культурах, так пишуть, коли це суспільство справді твоє і нічиєї на світі санкції не потрібно, щоби чесно з ним розмовляти.

Оксана Форостина, видавчиня, письменниця, журналістка

Колись я думала, що в 40 років людина невідомо для чого живе, якщо вона не ВЕЛИЧНА! А це, погодьтеся, світить не усім. В 40 років, особливо якщо ти жінка, тебе фактично нема. Момент, коли тебе не помічають як із космосу, так і тут, на землі. Хто здєсь?

Але зараз мені 48 і я усвідомлюю, наскільки важливо добре знати себе, турбуватися про те, щоб якість мого життя, мислення, вигляду була на гідному рівні доооовгі роки. І це залежить від мого здоров'я, що напряму залежить від того, як я сплю, що я їм, скільки п'ю, як я реагую на виклики і проблеми, які люди моєї сили та оточення, що мене підсилює, смішить, надихає і врівноважує, як фізичне навантаження допомагає впоратися з загальножиттєвим. Взагалі щоб довше не почуватися старою, треба раніше відчути себе дорослою людиною, котра відповідає за своє життя, і спробувати робити це із задоволенням. Іронічно, легко, доказово про прості зміни, які можуть значно поліпшити наше життя, вживаймо книгу і помірні дози алкоголю, а не фуфломіцини і бухло.

Лариса Денисенко,  письменниця, правозахисниця

Відгуки
14 Відгуків
Немає відгуків
Виникли запитання? 0-800-335-425
220 грн
Акція
В наявності
Паперова книга
mono-logo
Покупка частинами від 1000 грн
Від 3-6 платежів Monobank
Доставка, оплата та гарантія
Вказати місто доставки Щоб бачити точні умови доставки