Юра Зойфер (1912-1939) — син харківського підприємця, що втік від більшовицької революції до Відня, — належить до найпомітніших постатей віденської «субкультури» 30-х років 20 ст. Його називали «австрійським Бюхнером». У своїй творчості він продовжив традиції політичної сатири Генріха Гайне, Ґеорґа Гервеґа, Карла Крауса й Курта Тухольського, поєднавши принципи віденського народного театру Фердинанда Раймунда та Йоганна Нестроя з прийомами політичного кабаре та драматичними ефектами молодого Бертольта Брехта. Життя 26-літнього Юри Зойфера трагічно обірвалося у нацистському концтаборі Бухенвальд. У книзі, що виходить до сторіччя з дня народження австрійського письменника, вміщено його найвідоміші п’єси, оповідання та есеї.