Я придбала обидві книги, не вагаючись. Правда, купувала їх по черзі, по одній, після шаленого успіху першої книги у моєї старшої дитини (книжка про Кіку і гнома). Варто сказати, що обидві книги не містять послідовного сюжету, тому по великому рахунку їх можна читати незалежно одну від одної. Однак все ж таки у першій книзі відбувається знайомство з головною героїнею та її сім'ю: дівчинкою Катрусею, яка називає себе Кікою-Мікою, так як саме такий напис є на її улюбленому картатому комбінезоні, її батьками та бабусею. Тому для логіки справ я все ж таки рекомендувала б починати читання та, власне, знайомство саме з книги про Кіку-Міку та гнома, що в усьому любить лад. Тим більше, що історія має яскравий виховний момент. Принаймні розповідь так вплинула на мою доньку, що тепер вона завжди самостійно і ретельно складає своє речі (особливо іграшки) на ніч, щоб гномик їх не забрав)) Ці книжки - знахідка сучасної дитячої літератури як для батьків, так і для дітей. Дуже задоволена, що вони поповнили нашу чималеньку дитячу бібліотеку.

До двох улюблених книжок нашої сім’ї “ Кіка-Міка і гном, що в усьому любить лад” та “ Кіка-Міка, у якої втекли вуха” нещодавно додалися ще дві цікаві книжки: “ Кіка-Міка і велика Пітьма” та “ Кіка-Міка та омріяний день народження”. Чому ці книжки подобаються нашим дітям? Бо вони майже про нас. Кіка-Міка ще та видумщіца, фантазерка та бешкетниця. Тато уникає конфліктів, бабуся віртуозка по тортах, а перші гості на дитячому дні народження — чомусь дорослі друзі батьків. Чому ці книжки подобаються батькам? Тому що весело і невимушено привчають дітей до порядку, долати дитяче боягузтво, слідкувати за особистою гігієною та інші корисні речі. Життя — це гра — діти це розуміють і усвідомлюють краще за дорослих.