Є такий напрямок у психології — казкотерапія. І ми потерапевтимо, не зазіхаючи на звання гуру психологічних наук. Той випадок, коли «самолікування» точно буде корисним.

У цих казках хтось пізнає себе, сусіда, свата, брата, коханку, чоловіка, начальника і т. д. Хтось посміється. Інший — побачить вихід із кризової ситуації.

Казка, кажуть, не брехня, а прозорий натяк. На те, що коли трапилося в житті «казкове свинство», треба правильно вибрати засоби реагування. Вибір справа не проста. Пам’ятаєте? Наліво підеш — голова з плеч, направо підеш — багатство здибаєш, прямо підеш — любов знайдеш. Може й навпаки, бо не знаєш, де втратиш, а де знайдеш. Якщо стоятимеш на місці, може й нічого не трапиться. Але й життя повз промчить, зі швидкістю потяга «Інтерсіті».

Тож будемо любити, помилятися, вставати, падати, жити — бо ми того варті!